Исход 6

1 И рече Господь к Моисею: се, узриши, что сотворю фараону: рукою бо крепкою отпустит их и мышцею высокою изженет их от земли своея.

І сказав Господь до Мойсея: „Тепер побачиш, що вчиню́ Я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпу́стить, і, змушений рукою сильною, вижене їх із кра́ю свого“.

2 Глагола же Бог к Моисею и рече ему: Аз Господь,

І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: „Я — Господь!

3 и явихся Аврааму, и Исааку, и Иакову, Бог Сый их, и имене Моего Господь не явих им:

І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм „Господь" Я не дався їм пізнати.

4 и поставих завет Мой с ними, яко дати им землю Ханаанску, землю пришелствия их, на нейже и обитаху:

А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували.

5 Аз же услышах стенание сынов Израилевых, имже Египтяне поработиша их, и помянух завет Мой:

І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, — і згадав заповіта Свого.

6 иди, рцы сыном Израилевым глаголя: Аз Господь, и изведу вас от насилия Египетска, и избавлю вас от работы (их), и отиму вас мышцею высокою и судом великим,

Тому скажи синам Ізраїлевим: „Я — Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню́ вас витягненим раме́ном та великими при́судами.

7 и прииму вы Себе в люди, и буду вам Бог: и уразумеете, яко Аз Господь Бог ваш, изведый вас от земли Египетския и от насилия Египетска:

І візьму́ вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я — Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту!

8 и введу вас в землю, на нюже прострох руку Мою, дати ю Аврааму и Исааку и Иакову: и дам ю вам в наследие, Аз Господь.

І введу́ вас до того Кра́ю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спа́дщину. Я — Госпо́дь!“

9 Глагола же Моисей тако сыном Израилевым, и не послушаша Моисеа от малодушия и от дел жестоких.

І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку́ роботу.

10 Рече же Господь к Моисею, глаголя:

І казав Господь до Мойсея, говорячи:

11 вниди, глаголи фараону царю Египетскому, да отпустит сыны Израилевы из земли своея.

„Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого кра́ю“.

12 Рече же Моисей пред Господем глаголя: се, сынове Израилевы не послушаша мене, и како послушает мене фараон? Аз же несловесен есмь.

І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: „Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, — як же послухає мене фарао́н? А я — необрізановустий!

13 Рече же Господь к Моисею и Аарону и завеща им внити к фараону царю Египетскому, да отпустит сыны Израилевы от земли Египетския.

І казав Господь до Мойсея та до Ааро́на, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фарао́на, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю.

14 И сии старейшины домов отечеств их: сынове Рувима, первенца Израилева, Енох и Фаллос, Асрон и Харми: сие племя Рувимово.

Оце го́лови ба́тьківських домів їхніх. Сини Руви́ма, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, — це роди́ни Руви́мові.

15 Сынове же Симеоновы: Иемуил и Иамин, и Аод и Ахин, и Саар и Саул, иже от Финиссины: сия рождения сынов Симеоновых.

А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, — це роди́ни Симеонові.

16 И сия имена сынов Левииных по сродством их: Гирсон, Кааф и Мерари: лет же жития Левиина сто тридесять седмь.

А оце імена синів Леві́євих за їхніми роди́нами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа́ життя Леві́євого — сто і тридцять і сім літ.

17 Сии же сынове Гирсони: Ловени и Семей: домове рождения их.

Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми роди́нами.

18 Сынове же Каафовы: Амврам и Иссаар, Хеврон и Озиил: лет же жития Каафова сто тридесять три.

А сини Кега́тові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового — сто і тридцять і три роки.

19 Сынове же Мерарины: Мооли и Омуси: сии домове рождения Левиина по сродством их.

А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце роди́ни Леві́єві за їхніми ро́дами.

20 И поя Амврам Иохаведу, дщерь брата отца своего, себе в жену, и роди ему Аарона и Моисеа и Мариамь сестру их: лет же жития Амврамова сто тридесять седмь.

І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Ааро́на та Мойсея. А літа життя Амрамового — сто і тридцять і сім літ.

21 Сынове же Иссааровы: Коре и Нафек и Зехри.

А сини Їцга́рові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі.

22 Сынове же Озииловы: Мисаил и Елисафан и Сегри.

А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі.

23 Поя же Аарон Елисавету, дщерь Аминадавову, сестру Наассонову, себе в жену, и роди ему Надава и Авиуда, и Елеазара и Ифамара.

І взяв Ааро́н Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара.

24 Сынове же Кореовы: Асир и Елкана и Авиасар: сия рождения Кореова.

А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, — це роди́ни Корахові.

25 И Елеазар, сын Ааронов, поя от дщерей Футииловых себе в жену, и роди ему Финееса: сия старейшинства отечества левитска по сродством их.

А Елеаза́р, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце го́лови ба́тьківських домів Левітів за їхніми роди́нами.

26 Сей Аарон и Моисей, имже рече Бог извести сыны Израилевы из земли Египетския с силою их.

Оце Ааро́н і Мойсей, що Господь говорив їм: „Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми військовими відділами“.

27 Сии суть, иже глаголаста к фараону царю Египетскому, еже извести сыны Израилевы от земли Египетския: сей Аарон и Моисей,

Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, — це Мойсей та Ааро́н.

28 в оньже день глагола Господь к Моисею в земли Египетстей.

І сталося в дні, коли Госпо́дь говорив до Мойсея в єгипетськім краї,

29 И рече Господь к Моисею глаголя: Аз Господь: глаголи к фараону царю Египетскому, елика Аз глаголю к тебе.

то казав Господь до Мойсея, говорячи: „Я — Госпо́дь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю́ тобі“.

30 И рече Моисей пред Господем: се, аз худогласен есмь, и како послушает мене фараон?

І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: „Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фарао́н?“