Книга Есфири 3

1 И по сих прослави царь Артаксеркс Амана сына Амадафуина Вугеанина и вознесе его, и председяше вышше всех другов его:

По цих подіях цар Ахашверо́ш звеличив Га́мана, сина Гаммедатового, аґаґ'янина, і пови́щив його, і поставив його крісло понад усіх князі́в, що були з ним.

2 и вси, иже во дворе (цареве), покланяхуся Аману: сице бо повеле царь творити. Мардохей же не кланяшеся ему.

А всі цареві раби, що були в царські́й брамі, падали на коліна та вклонялися Га́манові, бо так про нього наказав цар. А Мордеха́й не падав на коліна й не вклоня́вся.

3 И глаголаша сущии во дворе цареве Мардохею: мардохее, чесо ради не слушаеши глаголемых от царя?

І сказали царські́ раби, що були в царські́й брамі, до Мордеха́я: „Чого ти переступа́єш царе́вого нака́за?“

4 По вся же дни глаголаху ему, и не послушаше их. И возвестиша Аману, яко Мардохей сопротивляется повелению цареву, и поведа им Мардохей, яко Иудеанин есть.

І сталося, як вони говорили до нього день-у-день, а він не слу́хався їх, то вони доне́сли Га́манові, щоб побачити, чи втри́мається Мордеха́й у своїм слові, бо він виявив їм, що він юде́янин.

5 И уведав Аман, яко не кланяется ему Мардохеи, разгневася зело

І побачив Га́ман, що Мордеха́й не падає на коліна й не вклоняється йому́, — і Га́ман перепо́внився лю́тістю...

6 и умысли погубити вся Иудеи, иже в царстве Артаксерксове:

І пого́рджував він у своїх оча́х простягну́ти руку свою не тільки на Мордехая, самого його, бо доне́сли йому про Мордеха́їв наро́д, і Га́ман шукав випадку ви́губити всіх юде́ян, що були в усьому Ахашверо́шевому царстві, наро́д Мордеха́їв.

7 и сотвори совет в лето второенадесять царства Артаксерксова, и меташе жребия день от дне и месяц от месяца, яко погубити во един день род Мардохеев: и паде жребий на четвертыйнадесять день месяца, иже есть Адар.

Першого місяця, він місяць нісан, дванадцятого року царя Ахашверо́ша, ки́дано пу́ра, цебто жеребка́, перед Га́маном із дня на день та з місяця на місяць, і жереб упав на дванадцятий місяць, він місяць адар.

8 И рече (Аман) ко царю Артаксерксу, глаголя: есть язык разсеянный во языцех во всем царстве твоем: законы же их странни паче всех язык, и законов царских не слушают, и не пользует царю оставити их:

І сказав Га́ман до царя Ахашверо́ша: „Є один наро́д, розпоро́шений та поді́лений між наро́дами в усіх окру́гах твого царства, а зако́ни їх рі́зняться від зако́нів усіх наро́дів і зако́нів царськи́х вони не вико́нують, — і цареві не варто позоставля́ти їх.

9 и аще годе есть цареви, да повелит погубити я: аз же запишу в сокровище царево десять тысящ талант сребра.

Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де написано ви́губити їх, а я відва́жу десять тисяч талантів срібла на руки робітникі́в, щоб уне́сли до царськи́х скарбни́ць“!

10 И снем царь перстень (с руки своея), даде в руце Аману, да запечатает писания написанная на Иудей.

І зняв цар пе́рсня свого́ зо своєї руки, і дав його Га́манові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, нена́висникові юде́їв.

11 И рече царь Аману: сребро убо имей ты себе, людем же твори, якоже хощеши.

І сказав цар до Га́мана: „Це срібло віддаю́ тобі, і дається тобі й той наро́д, щоб робити з ним, як угодно в оча́х твоїх!“

12 И призвани быша писцы царевы в третийнадесять день месяца перваго, и написаша, якоже повеле Аман, к воеводам и началником по всем странам, от Индийския области даже и до Ефиопии, сто двадесяти седми странам, началствующым над языки по их языку, именем Артаксеркса царя.

І були́ покликані царські́ писарі́ першого місяця тринадцятого дня в ньому, і було написано все так, як наказав Га́ман до царськи́х сатра́пів та до намі́сників, що були над кожною окру́гою, і до князі́в кожного наро́ду, до кожної окру́ги письмо́м його, і до кожного наро́ду мовою його; в імені царя Ахашвероша було написано, і припеча́тано було́ царськи́м пе́рснем.

13 И посла с писмоносцы писания в царство Артаксерксово, да побиют род Жидовский в день един месяца вторагонадесять, иже есть Адар, и да расхитят имения их.

І були́ послані листи через гінці́в до всіх царськи́х окру́г, щоб були повигу́блювані, побиті та понищені всі юдеї від хлопця й аж до старо́го, діти та жінки́ одного тринадцятого дня місяця дванадцятого, він місяць адар, а здо́бич по них пограбува́ти.

14 Списания же епистолии посылахуся по странам, и повелено бысть всем языком готовым быти в нареченный день.

Ві́дпис із цього листа щоб був виданий як зако́н, у кожній окру́зі, і оголо́шений для всіх наро́дів, щоб були́ готові на цей день.

15 Приспе же дело и в Сусы: и царь убо и Аман пирующа наслаждастася, град же (Сусы) мятяшеся.

Гінці́ вийшли, пі́гнані царе́вим словом. А зако́н був ви́даний в за́мку Су́зи. А цар та Га́ман сіли до пиття́, а місто Сузи було в замі́шанні.