Четвертая книга Царств 21

1 Сын дванадесяти лет Манассиа, егда нача царствовати, и пятьдесят пять лет царствова во Иерусалиме. Имя матере его Офовиа.

Манасі́я був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і п'ять літ. А ім'я́ його матері — Хевці-Ваг.

2 И сотвори лукавое пред очима Господнима, и хождаше вслед мерзостей языков, ихже отрину Господь от лица сынов Израилевых:

І робив він зло в Господніх оча́х, за гидо́тою тих народів, яких Господь повиганяв з-перед обличчя Ізраїлевих синів.

3 и обратися, и созда высокая, иже разори отец его Езекиа, и воздвиже жертвенник Ваалу, и сотвори дубравы, яже сотвори Ахаав царь Израилев, и поклонися всей силе небесней и поработа им:

І він зно́ву побудував па́гірки, що їх винищив був його батько Єзекія, і понаставля́в же́ртівників Ваалові, і зробив Аста́рту, як зробив був Ахав, Ізраїлів цар, і вклонявся всім небесним світи́лам та служив їм.

4 и созда олтарь в дому Господни, якоже рече Господь: во Иерусалиме положу имя Мое.

І побудував він же́ртівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: „В Єрусалимі покладу́ Я Ім'я́ Своє!“

5 И сотвори олтарь всей силе небесней на дву двору дому Господня:

І побудував він жертівники для всіх небесних світил на обо́х подві́р'ях Господнього дому.

6 и провождаше сыны своя чрез огнь, и вражаше, и волшвения творяше, и сотвори капища, и волшебницы умножи творити лукавое пред очима Господнима, еже прогневати Его:

І він перепрова́див свого сина через огонь, і гадав, і ворожив, і настанови́в викликувачів духів померлих та духів віщих, і багато робив зла в оча́х Господа, щоб гнівити Його.

7 и постави изваяное Дубравы в храме, о немже рече Господь к Давиду и к Соломону сыну его: в храме сем и во Иерусалиме, егоже избрах от всех колен Израилевых, и положу ту имя Мое на веки,

І поставив він бовва́на Астарти, якого зробив, у домі, про якого Господь сказав був до Давида та до сина його Соломона: „У цьо́му домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх Ізраїлевих племен, покладу́ Я Ім'я́ Своє навіки!

8 и не приложу подвигнутися нозе Израилеве от земли, юже дах отцем их, аще тии соблюдут вся елика заповедах, по всей заповеди, юже заповеда им раб Мой Моисей.

І більше не мандрува́тиме Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав їхнім батькам, якщо тільки вони бу́дуть пильнува́ти робити все так, як наказав Я їм, та ввесь Зако́н, що наказав їм Мій раб Мойсей“.

9 И не послушаша, и прельсти их Манассиа, еже сотворити лукавое пред очима Господнима паче язык, яже истреби Господь от лица сынов Израилевых.

Та не послухалися вони. І Манасія звів їх до того, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед обличчя Ізраїлевих синів.

10 И глагола Господь рукою рабов Своих пророков, глаголя:

І говорив Господь через Своїх рабів пророків, кажучи:

11 за сия, елика сотвори Манассиа царь Иудин мерзости сия лукавыя, паче всех яже сотвориша Аморрее, иже прежде сего быша, и введе во грех и Иуду, в кумирех своих:

„За те, що Манасія, цар Юдин, зробив ці гидо́ти, учинив гірше від усього, що́ робили були аморе́яни, що були перед ним, і ввів у гріх також Юду божка́ми своїми,

12 не тако: сице глаголет Господь Бог Израилев: се, Аз наведу злая на Иерусалим и на Иуду, яко всякому слышащему пошумят обоя уха его,

тому так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я наво́джу таке зло на Єрусалим та на Юду, що в кожного, хто почує про це, задзвени́ть в обох ву́хах!

13 и простру на Иерусалим меру Самарийскую и весы дому Ахаавля: и истреблю Иерусалима, якоже изглаждается алавастр изглаждаемый и превращается в лице свое:

І протягну́ Я на Єрусалим мірку Самарії, та вагу Ахавого дому, і ви́тру Єрусалим, як витира́ють миску: витер і перевернув її догори́ дном!

14 и изрину останки достояния Моего и предам их в руки врагов их, и будут в расхищение и в плен всем врагом своим:

І Я покину останок наді́лу Мого, і дам їх у руку їхнім ворогам, і вони будуть на грабі́ж та на здо́бич для всіх їхніх ворогів,

15 понеже сотвориша лукавое пред очима Моима и быша прогневляюще Мя от дне, в оньже изведох отцы их от земли Египетския, и до дне сего.

тому́, що вони робили зло в Моїх оча́х, і все гніви́ли Мене він дня, коли вийшли їхні батьки з Єгипту, й аж до дня цього“...

16 Еще же кровь неповинную излия Манассиа многу зело, дондеже наполни Иерусалиму уста до уст, кроме грехов его, имиже во грех введе Иуду, сотворити лукавое пред очима Господнима.

А також Манасі́я пролив дуже багато невинної кро́ви, аж напо́внив нею Єрусалим від входу до входу, окрім свого гріха́, що ввів у гріх Юду, щоб чинити зле в Господніх оча́х.

17 И прочая словес Манассииных, и вся елика сотвори, и грех его, имже согреши, не сия ли написана в книзе словес дний царей Иудиных?

А решта діл Манасії, та все, що́ він зробив, і гріх його, яким він грішив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

18 И успе Манассиа со отцы своими, и погребен бысть в вертограде дому своего, в вертограде Озы. И воцарися Аммон сын его вместо его:

І спочив Манасія з батьками своїми, і був похований в садку́ свого дому, в Уззиному садку́, а замість нього зацарював син його Амо́н.

19 сын двадесяти дву лет бе Аммон, егда нача царствовати и два лета царствова во Иерусалиме. Имя же матери его Месоллам, дщи Арусова из Иетевы.

Амо́н був віку двадцяти й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки. А ім'я́ його матері — Мешуллемет, дочка́ Харуца з Йотви.

20 И сотвори лукавое пред очима Господнима, якоже сотвори Манассиа отец его,

І робив він зло в Господніх оча́х, як робив його батько Манасія.

21 и хождаше по всему пути, имже ходи отец его, и поработа кумиром, имже поработа отец его, и поклонися им:

І ходив він усією тією дорогою, якою ходив його ба́тько, і служив тим бовва́нам, яким служив батько його, і вклонявся їм.

22 и остави Господа Бога отец своих, и не ходи путем Господним.

І покинув він Господа, Бога батьків своїх, і не ходив Господньою дорогою.

23 И восташа отроцы Аммоновы нань и умертвиша царя в дому его.

І вчинили змову слу́ги Амона на нього, і вбили царя в його домі.

24 Людие же земли (тоя) избиша всех воставших на царя Аммона, и воцариша людие земли тоя Иосию сына его вместо его.

Та наро́д Краю перебив усіх змо́вників на царя Амона. І народ настановив царем Кра́ю замість нього сина його Йосі́ю.

25 И прочая словес Аммоновых, елика сотвори, не се ли, сия написана и в книзе словес дний царей Иудиных?

А решта діл Амона, усе, що́ робив він, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

26 И погребоша его во гробе его в вертограде Озине. И воцарися Иосиа сын его вместо его.

І поховали його в його гробі в Уззиному садку́, а замість нього зацарював син його Йосія.