Второе послание Иоанна 1
1 Старец избранней госпоже и чадом ея, ихже аз люблю воистинну, и не аз точию, но и вси разумевшии истину.
Ста́рець — вибраній пані та ді́тям її, яких я поправці люблю́, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,
за правду, що в нас пробував й повік буде з нами: (aiōn g165)
3 Да будет с вами благть, милость, мир от Бога Отца, и от Господа Иисуса Христа, Сына Отча, во истине и любви.
нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа́, Сина Отцевого, у правді та в любові!
4 Возрадовахся зело, яко обретох от чад твоих ходящих во истине, якоже заповедь прияхом от Отца.
Я дуже зрадів, що між ді́тьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли́ від Отця.
5 И ныне молю тя, госпоже, не яко заповедь пишу тебе нову, но юже имамы исперва, да любим друг друга.
І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу́ тобі нову́ заповідь, але ту, яку маємо від поча́тку, — щоб ми любили один о́дного!
6 И сия есть любы, да ходим по заповедем Его. Сия есть заповедь, якоже слышасте исперва, да в ней ходите:
А любов ця — щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від поча́тку, щоб ви згідно з нею жили́.
7 зане мнози лестцы внидоша в мир, не исповедающе Иисуса Христа пришедша во плоти, сей есть льстец и антихрист.
Бо в світ увійшло багато обма́нців, які не визнаю́ть Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий — то обманець та анти́христ!
8 Блюдите себе, да не погубите яже деласте добрая, но да мзду совершенну восприимете.
Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли́ повну нагоро́ду.
9 Всяк преступаяй и не пребываяй во учении Христове, Бога не имать: пребываяй же во учении Христове, сей и Отца и Сына имать.
Кожен, хто робить пере́ступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його́, той має і Отця, і Сина.
10 Аще кто приходит к вам, и сего учения не приносит, не приемлите его в дом, и радоватися ему не глаголите.
Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його́, і не вітайте його́!
11 Глаголяи бо ему радоватися, сообщается делом его злым.
Хто бо вітає його́, той у́часть бере в лихи́х учинках його́.
12 Многа имех писати вам, и не восхотех хартиею и чернилом, но надеюся приити к вам и усты ко устом глаголати, да радость ваша будет исполнена.
Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити уста́ми до уст, щоб повна була́ ваша радість!
13 Целуют тя чада сестры твоея избранныя. Аминь.
Вітають тебе діти ви́браної сестри твоєї. Амі́нь.
