Первое послание Петра 1
1 Петр, Апостол Иисус Христов, избранным пришельцем разсеяния Понта, Галатии, Каппадокии, Асии и Вифинии,
Петро, апо́стол Ісуса Христа, захожа́нам Розпоро́шення: По́нту, Гала́тії, Каппадокі́ї, Азії й Віфі́нії, ви́браним
2 по прозрению Бога Отца, во святыни Духа, в послушание и кропление Крове Иисус Христовы: благодать вам и мир да умножится.
із передба́чення Бога Отця, посвя́ченням Духа, на покору й окро́плення кров'ю Ісуса Христа: нехай примно́житься вам благодать та мир!
3 Благословен Бог и Отец Господа нашего Иисуса Христа, Иже по мнозей Своей милости порождей нас во упование живо воскресением Иисус Христовым от мертвых,
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскре́сення з мертвих Ісуса Христа,
4 в наследие нетленно и нескверно и неувядаемо, соблюдено на небесех вас ради,
на спа́дщину нетлінну й непорочну та нев'яну́чу, заховану в небі для вас,
5 иже силою Божиею соблюдаеми есте чрез веру, во спасение готовое явитися во время последнее.
що ви бережені силою Божою через віру на спасі́ння, яке готове з'явитися останнього ча́су.
6 О немже радуйтеся, мало ныне, аще лепо есть, прискорбни бывше в различных напастех:
Тіштеся з того, засмучені тро́хи тепер, якщо треба, всілякими випробо́вуваннями,
7 да искушение вашея веры многочестнейше злата гибнуща, огнем же искушена, обрящется в похвалу и честь и славу, во откровении Иисус Христове,
щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробо́вується, на похвалу́, і честь, і славу при з'я́вленні Ісуса Христа.
8 Егоже не видевше любите, и на Негоже ныне не зряще, верующе же, радуетеся радостию неизглаголанною и прославленною,
Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимо́вною й славною радістю,
9 приемлюще кончину вере вашей, спасение душам:
бо досяга́єте мети́ віри вашої — спасі́ння ду́шам.
10 о немже спасении взыскаша и испыташа пророцы, иже о вашей благодати прорекоша,
Про це спасі́ння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благода́ть, призначену вам.
11 испытающе, в каково или в кое время являше в них Дух Христов, прежде свидетельствуя о Христовых страстех, и о славах, яже по сих:
Вони досліджували, на котри́й чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові стражда́ння та славу, що при́йдуть по них.
12 имже открыся, яко не им самем, но нам служаху сия, яже ныне возвестишася вам благовествовавшими вам Духом Святым посланным с небесе, в няже желают Ангели приникнути.
Їм відкрито було́, що вони не для себе сами́х, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благові́сників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися анголи.
13 Темже, возлюбленнии, препоясавше чресла помышления вашего, трезвящеся, совершенне уповайте на приносимую вам благодать откровением Иисус Христовым.
Тому́ то, підперезавши сте́гна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благода́ть, що прино́ситься вам в з'я́вленні Ісуса Христа.
14 Яко чада послушания, не преобразующеся первыми неведения вашего похотении,
Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливо́стей вашого неві́дання,
15 но по звавшему вы Святому, и сами святи во всем житии будите.
але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім пово́дженні,
16 Зане писано есть: святи будите, яко Аз свят есмь.
бо написано: „Будьте святі, — Я бо святий“!
17 И аще Отца называете нелицемерно судяща комуждо по делу, со страхом жития вашего время жительствуйте,
І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху́ провадьте час вашого тимчасового заме́шкання.
18 ведяще, яко не истленным сребром или златом избавистеся от суетнаго вашего жития отцы преданнаго,
I знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марно́го вашого життя, що передане вам від батьків,
19 но честною Кровию яко Агнца непорочна и пречиста Христа,
але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,
20 предуведена убо прежде сложения мира, явльшася же в последняя лета вас ради,
що призначений був іще перед закла́динами світу, але був з'явлений вам за останнього ча́су.
21 иже Его ради веруете в Бога Воздвигшаго Его из мертвых и славу Ему давша, яко да вера ваша и упование будет на Бога.
Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.
22 Душы вашя очистивше в послушании истины Духом, в братолюбие нелицемерно, от чиста сердца друг друга любите прилежно,
По́слухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один о́дного,
23 порождени не от семене истленна, но неистленна, словом живаго Бога и пребывающа во веки. (aiōn g165)
бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, — Словом Божим живим та тривалим. (aiōn g165)
24 Зане всяка плоть яко трава, и всяка слава человеча яко цвет травный: изсше трава, и цвет ея отпаде:
Бо „кожне тіло — немов та трава, і всяка слава люди́ни — як цвіт трав'яни́й: засохне трава — то й цвіт опаде,
