От Луки 15
1 Приближались к Нему все мытари и грешники слушать Его.
Усі митники та грішники приходили до [Ісуса], щоб послухати Його.
2 Фарисеи же и книжники роптали, говоря: Он принимает грешников и ест с ними.
Але фарисеї та книжники нарікали кажучи: ―Він грішників приймає та їсть разом із ними.
3 Но Он сказал им следующую притчу:
Тоді Він розповів їм притчу:
4 кто из вас, имея сто овец и потеряв одну из них, не оставит девяноста девяти в пустыне и не пойдет за пропавшею, пока не найдет ее?
―Який чоловік із вас, маючи сто овець та загубивши одну з них, не залишить дев’яносто дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, доки не знайде її?
5 А найдя, возьмет ее на плечи свои с радостью
І, знайшовши, з радістю покладе її на свої плечі.
6 и, придя домой, созовет друзей и соседей и скажет им: порадуйтесь со мною: я нашел мою пропавшую овцу.
Прийшовши додому, він покличе своїх друзів та сусідів, кажучи їм: «Радійте зі мною, бо я знайшов мою загублену вівцю».
7 Сказываю вам, что так на небесах более радости будет об одном грешнике кающемся, нежели о девяноста девяти праведниках, не имеющих нужды в покаянии.
Кажу вам: на небі буде більше радості за одного грішника, що кається, ніж за дев’яноста дев’ятьох праведників, які не потребують покаяння.
8 Или какая женщина, имея десять драхм, если потеряет одну драхму, не зажжет свечи и не станет мести комнату и искать тщательно, пока не найдет,
Або яка жінка, маючи десять драхмта загубивши одну з них, не запалює світильника й не замітає в хаті, шукаючи уважно, доки не знайде?
9 а найдя, созовет подруг и соседок и скажет: порадуйтесь со мною: я нашла потерянную драхму.
А знайшовши, кличе приятельок та сусідок і каже: «Радійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму».
10 Так, говорю вам, бывает радость у Ангелов Божиих и об одном грешнике кающемся.
Такою, кажу вам, є радість ангелів Божих за одного грішника, який кається.
11 Еще сказал: у некоторого человека было два сына;
Він також сказав: ―Один чоловік мав двох синів.
12 и сказал младший из них отцу: отче! дай мне следующую мне часть имения. И отец разделил им имение.
Молодший із них сказав батькові: «Батьку, дай мені мою частину спадщини». І той поділив між ними майно.
13 По прошествии немногих дней младший сын, собрав все, пошел в дальнюю сторону и там расточил имение свое, живя распутно.
Через декілька днів молодший син, зібравши все, відправився в далекий край і там розтратив усе своє майно, живучи розпусно.
14 Когда же он прожил все, настал великий голод в той стране, и он начал нуждаться;
Коли ж він усе витратив, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
15 и пошел, пристал к одному из жителей страны той, а тот послал его на поля свои пасти свиней;
І пішов та пристав до одного з жителів того краю, а той послав його на свої поля пасти свиней.
16 и он рад был наполнить чрево свое рожками, которые ели свиньи, но никто не давал ему.
Він бажав би наїстися хоча б стручками ріжкового дерева, які їли свині, але ніхто не давав йому.
17 Придя же в себя, сказал: сколько наемников у отца моего избыточествуют хлебом, а я умираю от голода;
Опам’ятавшись, він сказав: «Скільки наймитів мого батька мають хліба вдосталь, а я тут помираю з голоду!
18 встану, пойду к отцу моему и скажу ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою
Встану, піду до свого батька та скажу йому: „Батьку, согрішив я проти Неба та проти тебе
19 и уже недостоин называться сыном твоим; прими меня в число наемников твоих.
і вже не достойний називатися твоїм сином. Прийми мене, як одного з твоїх наймитів!“»
20 Встал и пошел к отцу своему. И когда он был еще далеко, увидел его отец его и сжалился; и, побежав, пал ему на шею и целовал его.
І, вставши, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його, змилосердився над ним та побіг до нього, обійняв його та почав цілувати.
21 Сын же сказал ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою и уже недостоин называться сыном твоим.
Син промовив до нього: «Батьку! Я согрішив проти Неба й проти тебе і вже недостойний називатися твоїм сином!»
22 А отец сказал рабам своим: принесите лучшую одежду и оденьте его, и дайте перстень на руку его и обувь на ноги;
Батько ж промовив до своїх рабів: «Принесіть швидко найкращу одежу, одягніть його і дайте перстень йому на руку та взуття на ноги!
23 и приведите откормленного теленка, и заколите; станем есть и веселиться!
Приведіть відгодоване теля та заколіть його! Будемо їсти та веселитись,
24 ибо этот сын мой был мертв и ожил, пропадал и нашелся. И начали веселиться.
бо цей син мій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся!» І почали веселитися.
25 Старший же сын его был на поле; и возвращаясь, когда приблизился к дому, услышал пение и ликование;
А старший його син був у полі; і коли, повертаючись із поля, наблизився до дому, почув музику й танці.
26 и, призвав одного из слуг, спросил: что это такое?
Покликавши одного зі слуг, запитав: «Що це таке?»
27 Он сказал ему: брат твой пришел, и отец твой заколол откормленного теленка, потому что принял его здоровым.
«Твій брат прийшов, – сказав той, – і твій батько заколов відгодоване теля, бо [його син] повернувся живий та здоровий».
28 Он осердился и не хотел войти. Отец же его, выйдя, звал его.
Він розлютився та не схотів увійти в дім. Батько ж його, вийшовши, став його просити.
29 Но он сказал в ответ отцу: вот, я столько лет служу тебе и никогда не преступал приказания твоего, но ты никогда не дал мне и козленка, чтобы мне повеселиться с друзьями моими;
Але він відповів своєму батькові: «Я стільки років служив тобі й ніколи не нехтував твоїм наказом, а ти жодного разу не дав мені й козенятка, щоб я повеселився з моїми друзями.
30 а когда этот сын твой, расточивший имение свое с блудницами, пришел, ты заколол для него откормленного теленка.
Але коли прийшов цей син твій, що розтратив твоє майно з блудницями, ти заколов для нього відгодоване теля».
31 Он же сказал ему: сын мой! ты всегда со мною, и все мое твое,
[Батько] відповів йому: «Дитино, ти завжди зі мною, і все, що в мене є, – твоє.
32 а о том надобно было радоваться и веселиться, что брат твой сей был мертв и ожил, пропадал и нашелся.
Веселитися ж і радіти треба тому, що цей брат твій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся».
