От Луки 1
1 Как уже многие начали составлять повествования о совершенно известных между нами событиях,
Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
2 как передали нам то бывшие с самого начала очевидцами и служителями Слова,
у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
3 то рассудилось и мне, по тщательном исследовании всего сначала, по порядку описать тебе, достопочтенный Феофил,
то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
4 чтобы ты узнал твердое основание того учения, в котором был наставлен.
щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
5 Во дни Ирода, царя Иудейского, был священник из Авиевой чреды, именем Захария, и жена его из рода Ааронова, имя ей Елисавета.
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
6 Оба они были праведны пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним беспорочно.
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
7 У них не было детей, ибо Елисавета была неплодна, и оба были уже в летах преклонных.
У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
8 Однажды, когда он в порядке своей чреды служил пред Богом,
Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 по жребию, как обыкновенно было у священников, досталось ему войти в храм Господень для каждения,
згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
10 а все множество народа молилось вне во время каждения, -
Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
11 тогда явился ему Ангел Господень, стоя по правую сторону жертвенника кадильного.
Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
12 Захария, увидев его, смутился, и страх напал на него.
Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
13 Ангел же сказал ему: не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречешь ему имя: Иоанн;
Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
14 и будет тебе радость и веселие, и многие о рождении его возрадуются,
Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
15 ибо он будет велик пред Господом; не будет пить вина и сикера, и Духа Святаго исполнится еще от чрева матери своей;
Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
16 и многих из сынов Израилевых обратит к Господу Богу их;
І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
17 и предъидет пред Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям, и непокоривым образ мыслей праведников, дабы представить Господу народ приготовленный.
Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
18 И сказал Захария Ангелу: по чему я узнаю это? ибо я стар, и жена моя в летах преклонных.
Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
19 Ангел сказал ему в ответ: я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить с тобою и благовестить тебе сие;
Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
20 и вот, ты будешь молчать и не будешь иметь возможности говорить до того дня, как это сбудется, за то, что ты не поверил словам моим, которые сбудутся в свое время.
але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
21 Между тем народ ожидал Захарию и дивился, что он медлит в храме.
Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
22 Он же, выйдя, не мог говорить к ним; и они поняли, что он видел видение в храме; и он объяснялся с ними знаками, и оставался нем.
Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
23 А когда окончились дни службы его, возвратился в дом свой.
Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
24 После сих дней зачала Елисавета, жена его, и таилась пять месяцев и говорила:
Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
25 так сотворил мне Господь во дни сии, в которые призрел на меня, чтобы снять с меня поношение между людьми.
«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
26 В шестой же месяц послан был Ангел Гавриил от Бога в город Галилейский, называемый Назарет,
Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
27 к Деве, обрученной мужу, именем Иосифу, из дома Давидова; имя же Деве: Мария.
до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
28 Ангел, войдя к Ней, сказал: радуйся, Благодатная! Господь с Тобою; благословенна Ты между женами.
Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
29 Она же, увидев его, смутилась от слов его и размышляла, что бы это было за приветствие.
Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
30 И сказал Ей Ангел: не бойся, Мария, ибо Ты обрела благодать у Бога;
Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
31 и вот, зачнешь во чреве, и родишь Сына, и наречешь Ему имя: Иисус.
Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
32 Он будет велик и наречется Сыном Всевышнего, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его;
Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця. (aiōn g165)
34 Мария же сказала Ангелу: как будет это, когда я мужа не знаю?
Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
35 Ангел сказал Ей в ответ: Дух Святый найдет на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; посему и рождаемое Святое наречется Сыном Божиим.
У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
36 Вот и Елисавета, родственница Твоя, называемая неплодною, и она зачала сына в старости своей, и ей уже шестой месяц,
Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
37 ибо у Бога не останется бессильным никакое слово.
бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
38 Тогда Мария сказала: се, Раба Господня; да будет Мне по слову твоему. И отошел от Нее Ангел.
Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
39 Встав же Мария во дни сии, с поспешностью пошла в нагорную страну, в город Иудин,
Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
40 и вошла в дом Захарии, и приветствовала Елисавету.
Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
41 Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Святаго Духа,
Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
42 и воскликнула громким голосом, и сказала: благословенна Ты между женами, и благословен плод чрева Твоего!
Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
43 И откуда это мне, что пришла Матерь Господа моего ко мне?
І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
44 Ибо когда голос приветствия Твоего дошел до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моем.
Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
45 И блаженна Уверовавшая, потому что совершится сказанное ей от Господа.
Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
46 И сказала Мария: величает душа моя Господа,
І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
47 и возрадовался дух мой о Боге, Спасителе моем,
та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
48 что призрел Он на смирение рабы своей, ибо отныне будут ублажать меня все роды;
бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
49 что сотворил мне величие Сильный, и свято имя Его;
бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
50 и милость Его в роды родов к боящимся Его;
Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
51 явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их;
Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
52 низложил сильных с престолов, и вознес смиренных;
Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
53 алчущих исполнил благ, и богатящихся отпустил ни с чем;
Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
54 воспринял Израиля, отрока Своего, воспомянув милость,
Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!» (aiōn g165)
56 Пребыла же Мария с нею около трех месяцев, и возвратилась в дом свой.
Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
57 Елисавете же настало время родить, и она родила сына.
Коли настав час, Єлизавета народила сина.
58 И услышали соседи и родственники ее, что возвеличил Господь милость Свою над нею, и радовались с нею.
І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
59 В восьмой день пришли обрезать младенца и хотели назвать его, по имени отца его, Захариею.
Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
60 На это мать его сказала: нет, а назвать его Иоанном.
Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
61 И сказали ей: никого нет в родстве твоем, кто назывался бы сим именем.
А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
62 И спрашивали знаками у отца его, как бы он хотел назвать его.
Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
63 Он потребовал дощечку и написал: Иоанн имя ему. И все удивились.
Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
64 И тотчас разрешились уста его и язык его, и он стал говорить, благословляя Бога.
Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
65 И был страх на всех живущих вокруг них; и рассказывали обо всем этом по всей нагорной стране Иудейской.
І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
66 Все слышавшие положили это на сердце своем и говорили: что будет младенец сей? И рука Господня была с ним.
Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
67 И Захария, отец его, исполнился Святаго Духа и пророчествовал, говоря:
Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
68 благословен Господь Бог Израилев, что посетил народ Свой и сотворил избавление ему,
«Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
69 и воздвиг рог спасения нам в дому Давида, отрока Своего,
Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків, (aiōn g165)
71 что спасет нас от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас;
що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
72 сотворит милость с отцами нашими и помянет святой завет Свой,
Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
73 клятву, которою клялся Он Аврааму, отцу нашему, дать нам,
обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
74 небоязненно, по избавлении от руки врагов наших,
визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
75 служить Ему в святости и правде пред Ним, во все дни жизни нашей.
у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
76 И ты, младенец, наречешься пророком Всевышнего, ибо предъидешь пред лицем Господа приготовить пути Ему,
І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
77 дать уразуметь народу Его спасение в прощении грехов их,
щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
78 по благоутробному милосердию Бога нашего, которым посетил нас Восток свыше,
Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
79 просветить сидящих во тьме и тени смертной, направить ноги наши на путь мира.
щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
80 Младенец же возрастал и укреплялся духом, и был в пустынях до дня явления своего Израилю.
Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
