К Евреям 1
1 Бог, многократно и многообразно говоривший издревле отцам в пророках,
У минулому Бог багато разів і по-різному говорив до наших батьків через пророків,
2 В последние дни сии говорил нам в Сыне, Которого поставил наследником всего, чрез Которого и веки сотворил. (aiōn g165)
а в ці останні дні Він промовив до нас через Свого Сина, Якого призначив Спадкоємцем усього й через Якого створив віки. (aiōn g165)
3 Сей, будучи сияние славы и образ ипостаси Его и держа все словом силы Своей, совершив собою очищение грехов наших, воссел одесную (престола) величия на высоте,
Син – сяйво Божої слави й повне відображення Його сутності, Що утримує все силою Свого Слова. Очистивши нас від гріхів, Він сів праворуч від Величності на небесах.
4 Будучи столько превосходнее Ангелов, сколько славнейшее пред ними наследовал имя.
Він перевершив ангелів, оскільки ім’я, яке Він успадкував, перевершує їхнє ім’я.
5 Ибо кому когда из Ангелов сказал Бог: “Ты сын мой, Я ныне родил Тебя?” И еще: “Я буду Ему Отцом, и Он будет Мне Сыном”?
Бо кому з ангелів Бог коли-небудь сказав: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе?» Або: «Я буду Йому Отцем, а Він буде Мені Сином?»
6 Также, когда вводит Первородного во вселенную, говорит: “и да поклонятся Ему все Ангелы Божии”.
І знову, коли Бог приводить Свого Первістка у всесвіт, Він каже: «Нехай усі Божі ангели вклоняться Йому».
7 Об Ангелах сказано: “Ты творишь Ангелами Своими духов и служителями Своими пламенеющий огонь”.
А про ангелів говорить: «Він робить ангелів Своїх духами, Своїх слуг – полум’ям вогню».
А про Сина каже: «Престол Твій, Боже, – повік-віків, жезл справедливості – жезл Твого Царства. (aiōn g165)
9 Ты возлюбил правду и возненавидел беззакония; посему помазав Тебя, Боже, Бог твой елеем радости более соучастников твоих”.
Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня; тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів більше, ніж Твоїх друзів».
10 И: “В начале Ты, Господи, основал землю, и небеса - дело рук Твоих;
І ще: «На початку Ти, Господи, заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
11 Они погибнут, а ты пребываешь; и все обветшают как риза,
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться.
12 И как одежду свернешь их, и изменятся; но Ты тот же, и лета Твои не кончатся”.
Ти поміняєш їх, немов старі шати, і вони зміняться. Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні».
13 Кому когда из Ангелов сказал Бог: “Седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих”?
Кому з ангелів Бог сказав коли-небудь: «Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг».
14 Не все ли они суть служебные духи, посылаемые на служение для тех, которые имеют наследовать спасение?
Чи не всі [ангели] є духами служіння, посланими служити тим, хто має успадкувати спасіння?
