К Филимону 1
1 Павел, узник Иисуса Христа, и Тимофей брат, Филимону возлюбленному и сотруднику нашему,
Павло, в’язень Христа Ісуса, та брат Тимофій. Улюбленому Филимонові, який працює з нами [для Христа],
2 и Апфии, сестре возлюбленной, и Архиппу, сподвижнику нашему, и домашней твоей церкви:
Апфії, нашій улюбленій сестрі, й Архипові, нашому соратнику, а також церкві, яка [збирається] у вашому домі.
3 благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.
Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
4 Благодарю Бога моего, всегда вспоминая о тебе в молитвах моих,
Я завжди дякую моєму Богові, коли згадую про тебе у своїх молитвах,
5 слыша о твоей любви и вере, которую имеешь к Господу Иисусу и ко всем святым,
бо я чую про твою віру й любов до Господа Ісуса та до всіх святих.
6 дабы общение веры твоей оказалось деятельным в познании всякого у вас добра во Христе Иисусе.
[Молюся], щоб спільність твоєї віри була діяльною в пізнанні всього доброго, що є в нас у Христі.
7 Ибо мы имеем великую радость и утешение в любви твоей, потому что тобою, брат, успокоены сердца святых.
Я мав велику радість та підбадьорення через твою любов, бо тобою, брате, були заспокоєні серця святих.
8 Посему, имея великое во Христе дерзновение приказывать тебе, что должно,
Хоча в Христі я маю повну сміливість наказувати, що тобі слід робити,
9 по любви лучше прошу, не иной кто, как я, Павел старец, а теперь и узник Иисуса Христа;
проте я краще проситиму тебе в ім’я любові. Я, Павло, старець, а тепер і в’язень Христа Ісуса,
10 прошу тебя о сыне моем Онисиме, которого родил я в узах моих:
благаю тебе за мого сина, якому я став батьком у в’язниці, за Онисима.
11 он был некогда негоден для тебя, а теперь годен тебе и мне; я возвращаю его;
Раніше він не приносив тобі користі, але тепер корисний і для тебе, і для мене.
12 ты же прими его, как мое сердце.
Я відсилаю його до тебе, наче власне серце.
13 Я хотел при себе удержать его, дабы он вместо тебя послужил мне в узах за благовествование;
Я хотів би тримати його біля себе, щоб він замість тебе допомагав мені, поки я у в’язниці за Добру Звістку.
14 но без твоего согласия ничего не хотел сделать, чтобы доброе дело твое было не вынужденно, а добровольно.
Але я не хотів робити нічого без твоєї згоди, щоби твоє добре діло було не вимушеним, а добровільним.
Можливо, для того він і відлучався ненадовго щоб ти його отримав назавжди, (aiōnios g166)
16 не как уже раба, но выше раба, брата возлюбленного, особенно мне, а тем больше тебе, и по плоти и в Господе.
але вже не як раба, а краще за раба – як улюбленого брата. Він є дорогий для мене, але ще дорожчий для тебе як людина і як [брат] у Господі.
17 Итак, если ты имеешь общение со мною, то прими его, как меня.
Тож, якщо ти вважаєш мене другом, прийми його, як [прийняв би] мене.
18 Если же он чем обидел тебя или должен, считай это на мне.
Якщо він чимось скривдив тебе або щось тобі винен, зарахуй це мені.
19 Я, Павел, написал моею рукою: я заплачу; не говорю тебе о том, что ты и самим собою мне должен.
Я, Павло, написав це власноруч: я поверну [його борг], не кажучи вже про те, що ти і самого себе винен мені.
20 Так, брат, дай мне воспользоваться от тебя в Господе; успокой мое сердце в Господе.
Так, брате, я бажаю мати якусь користь від тебе в Господі, заспокой моє серце в Христі.
21 Надеясь на послушание твое, я написал к тебе, зная, что ты сделаешь и более, нежели говорю.
Впевнений у твоїй покорі, я пишу тобі, знаючи, що ти зробиш навіть більше, ніж я прошу.
22 А вместе приготовь для меня и помещение; ибо надеюсь, что по молитвам вашим я буду дарован вам.
Також підготуй для мене кімнату, бо я сподіваюся, що завдяки вашим молитвам повернуся до вас.
23 Приветствует тебя Епафрас, узник вместе со мною ради Христа Иисуса,
Епафрас, ув’язнений зі мною у Христі Ісусі, вітає тебе,
24 Марк, Аристарх, Димас, Лука, сотрудники мои.
[а також] Марк, Аристарх, Димас і Лука, з якими працюємо разом [для Христа].
25 Благодать Господа нашего Иисуса Христа со духом вашим. Аминь.
[Нехай] благодать Господа Ісуса Христа буде з вашим духом.
