Lukas 4
1 Leleꞌ Yohanis sarani basa Yesus, boe ma Yesus lao hela loe Yarden. Lamatuaꞌ Dula-dale Meumaren naꞌabꞌue no E. Basa ma Dula-daleꞌ no E nisiꞌ mamana rouꞌ sa.
Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
2 Yesus leo mia naa losa fai haa nulu. Leleꞌ naa, Ana o nda naa saa-saa sa boe, losa ana ndoe nala seliꞌ. Boe ma, nitu ra malanggan nema sobꞌa-dou E.
і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
3 Ana olaꞌ neu Yesus nae, “Mete ma memaꞌ Ho Lamatualain Anan, na muꞌena koasa. De denu fatu ia ra dadꞌi roti, fo mua se.”
І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
4 Te Yesus nataa nae, “Hokoꞌ! Nda bubꞌuluꞌ sa, do? Nenesuraꞌ sia Lamatualain Susura Meumaren oi, ‘Atahori nda rasodꞌa miaꞌ a nanaat sa!’”
І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
5 Basa ma, nitu ra malanggan no E nisiꞌ mamana naruꞌ sa, ma natudꞌu neu E basa mana parenda sia raefafoꞌ no manaseli nara. Boe ma ana kokoe Yesus nae, “Basa manaparenda ra ro koasa nara, ma manaseli nara, au ena ngga ra. De au uꞌena hak ae fee neu sudꞌiꞌ a se fo au hii.
І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
7 Au ae fee basa se neu Nggo. Akaꞌ musi tao dalaꞌ sa dei, dei fo au fee Nggo. Mudꞌa hieꞌ a! Ho beꞌutee neu au. Akaꞌ naa ena!”
Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
8 Te Yesus nataa nasafali nae, “Hambu sia bee taꞌo naa? Te sia Lamatualain Susura Meumaren nenesuraꞌ oi, ‘Ho musi beꞌutee neuꞌ a Lamatualain. Ma musi tao-ues fee neu E.”
І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
9 Basa ma, nitu ra malanggan no Yesus nisiꞌ kota Yerusalem. Losa naa, ana nendi Yesus nisiꞌ Ume Hule-oꞌe Huuꞌ a ata-ataꞌ. Ma ana nae, “Mete ma memaꞌ Ho Lamatualain Anan, na, boke rae Muu leo!
І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
10 Te nenesuraꞌ sia Lamatualain susura Meumaren oi, ‘Dei fo Lamatualain denu ate nara mia sorga, ranea nggo.
писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
11 Dei fo ara rema nggaso Nggo, fo Ei mara nda dai rae sa.’”
і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
12 Te Yesus nataa nae, “Afiꞌ sobꞌa-dou Au. Te nenesuraꞌ sia Lamatualain susura Meumaren oi, Afiꞌ sobꞌa-dꞌou Lamatualain!’”
І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
13 Nitu ra malanggan sobꞌa Yesus no dalaꞌ mataꞌ-mataꞌ, te nda nala E sa. De ana lao hela Yesus, fo nahani kakaꞌe maloleꞌ.
І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
14 Basa ma, Yesus baliꞌ fai nisiꞌ propensi Galilea, huu Lamatuaꞌ Dula-dalen fee koasa neu E. Nda dooꞌ sa ma, atahori sia mamanaꞌ naa ra, mulai rahine Naran boe.
І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
15 Ana nanori sia atahori Yahudi ra ume hule-oꞌen sia bee-bꞌee. Boe ma atahori ra koa E rae, “Yesus naa, Atahori manaseliꞌ, o.”
І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
16 Lao esa, Yesus nema nisiꞌ kambon Nasaret. Nandaa no atahori Yahudi ra fai hule-oꞌen, naeni ‘fai nggarei’, Ana nisiꞌ ume hule-oꞌeꞌ rala neu, ona biasa na. Basa ma Ana nambariiꞌ fo nae baca mia Lamatualain Susura Meumaren.
І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
17 Boe ma ara loo fee ne baꞌi Yesaya susuran. Ana nakambembela e, ma sangga tatadꞌaꞌ, de baca nae,
І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18 “Lamatualain Dula-dalen koasan sia Au. Naa de Ana dudꞌu Au, fo ufadꞌe Lamatuaꞌ Hara-lii Malolen neu atahori mana tudꞌa-loloeꞌ ra. Ana denu Au ena, fo ufadꞌe ae, dei fo mana sia bꞌui ra, nenemboꞌit; dei fo pokeꞌ ra, rita baliꞌ; dei fo nenetuni-ndeniꞌ ra, rasodꞌa no nenemboꞌit
Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
19 Te ia na, Lamatuaꞌ fain losa ena, fo fee masodꞌaꞌ neu Atahori nara.”
проповідувати рік Господень приятний.
20 Yesus baca basa susura naa, ma Ana lulu baliꞌ de loo neu mana toꞌu nggareiꞌ a, ma Ana endoꞌ. Basa atahori mana sia ume hule-oꞌeꞌ rala ra mete rahereꞌ E.
І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
21 Basa de Ana nafadꞌe se nae, “Saa fo hei rena mia Lamatualain Susura Meumaren faꞌ ra, ia na dadꞌi ena!”
Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
22 Boe ma atahori mana sia naa ra olaꞌ soꞌu-soꞌuꞌ Yesus rae, “Awii! Saa fo Ana olaꞌ faꞌ ra naa, malolen seli! Te Eni ia, Usu Anan, to! Taꞌo bee de taꞌo ia?”
І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23 Boe ma Yesus nafadꞌe se nae, “Tantu basa nggi mihine dedꞌeat mana oi, “We, doter! Tao muhaiꞌ aom dei!” Hei mae miꞌitutudꞌa Au mendiꞌ dedꞌeat naa. Hei mae, ‘Taꞌo bee de nda tao manadꞌadꞌi manaseliꞌ esa fee hai sia ia sa, onaꞌ Ho tao mia kota Kapernaum naa?’
І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
24 Matetun taꞌo ia: Atahori nda nau simbo Lamatuaꞌ mana ola-ola nara sia kambo nara sa.
Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
25 Haꞌi conto mia Lamatuaꞌ mana ola-olan, baꞌi Elia. Lao esa, udꞌan nda nema sa too telu fula nee ena. Leleꞌ naa, hambu ina falu hetar sia Israꞌel. Te Lamatuaꞌ nda denu Elia fo tulu-fali se sia Israꞌel sa. Lamatuaꞌ denu e nisiꞌ akaꞌ ina falu sa sia kambo Sarfat deka no kota Sidꞌon. Tao-tao te ina lasiꞌ a nda atahori Yahudi sa. Te namahere neu Lamatualain koasan.
По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
27 Haꞌi conto laen fai mia Lamatuaꞌ mana ola-olan Elisa. Leleꞌ naa, hambu atahori Yahudi hetar ramahedꞌi kusta sia Israꞌel. Te Lamatuaꞌ nda naꞌahahaiꞌ se sa. Lamatuaꞌ denu Elisa naꞌahahaiꞌ akaꞌ atahori kusta esa, naran Naꞌaman. Tao-tao te, eni, atahori Siria, nda atahori Yahudi sa. Te namahere Lamatualain koasan.”
І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
28 Leleꞌ ara rena Yesus olaꞌ taꞌo naa, ma basa se ramanasa E seli.
І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
29 Boe ma basa se fela randaa, ma mbuu hendi E mia ume hule-oꞌeꞌ naa. Boe ma ara lea rendi E nisiꞌ mbia tonggon sia kamboꞌ a suun, fo rae timba hendi E nisiꞌ ndolaꞌ rala neu.
і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30 Te Ana sususi tungga atahori hetar taladꞌan, de lao hela se.
Він же, пройшовши серед них, пійшов,
31 Basa naa ma, Yesus onda nisiꞌ kota Kapernaum sia dano Galilea suun. Tungga-tungga fai hule-oꞌeꞌ, Ana nanori atahori sia ume hule-oꞌeꞌ rala.
і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
32 Atahori ra titindindi rena oꞌolan, huu Ana nahine tebꞌe nenoriꞌ naa isin.
І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
33 Lao esa, Leleꞌ Yesus nanori sia ume hule-oꞌeꞌ rala, hambu atahori nitu daiꞌ sa nameli nahereꞌ nae,
І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
34 “Woi! Yesus, atahori Nasaret! Ho mae tao saa neu hai! Uma mae tao mulutu hai, do? Hai mihine Nggo. Ho ia, Atahori Meumareꞌ fo feꞌesaꞌan Lamatualain helu nae haitua nemaꞌ a.”
кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
35 Te Yesus bua e nae, “Nee-nee! Kalua mia atahori naa!” Aiboiꞌ ma, nitu naa mbesiꞌ atahori naa neu rae a sia atahori ra taladꞌan nara. Mbesiꞌ basa, ma nitu a lao hela atahori naa, ma nda tao nambeta aon sa.
І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
36 Atahori ra mbomboꞌ a rae, “Seli, e! Atahori ia oꞌolan, naꞌena koasa manaseliꞌ! Losa nitu ra o tungga parendan de lao hela atahori ra!”
І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
37 Basa de, dudꞌuit soꞌal Yesus mulai nenedꞌui-bꞌenggaꞌ sia basa nusaꞌ naa.
І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
38 Leleꞌ ara kalua mia ume hule-oꞌeꞌ naa ma Yesus lao nisiꞌ Simon umen. Simon ina arin namahedꞌi mafeo-matobꞌiꞌ, de aon natobꞌi rorooꞌ. Boe ma ara roꞌe Yesus rae, “Amaꞌ! Tulun muꞌuhahaiꞌ ina lasiꞌ a dei!”
Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
39 Yesus neu ririi neu koi a suu na, de oi mafeo-matobꞌiꞌ a dea neu mia ina lasiꞌ a. Hatemataꞌ naa boe ma, mafeo-matobꞌiꞌ a mopo neuꞌ ena. Boe ma ana fela neuꞌ ena de neu lole-lau nanaat fee se.
І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
40 Bꞌobꞌoꞌ naa, relo a nae mopo ma, atahori ra rendi basa atahori mamahedꞌiꞌ ra risiꞌ Yesus. Hedꞌi nara mataꞌ-mataꞌ. Boe ma Ana ndae liman neu atahori mamahedꞌiꞌ ra, de tao nahaiꞌ basa se.
Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
41 Mia atahori mamahedꞌiꞌ naa ra, hambu nitu taoꞌ hira boe. De Yesus parenda nitu ra dea reu mia atahori naa ra. Ara dea reu ma rameli rae, “Ho ia, Lamatualain Anan!” Te huu nitu naa ra rahine rae, Eni, Kristus, fo Lamatualain helu basa mia dalahulun nae haitua nemaꞌ a. Naa de, Yesus ai se fo afiꞌ olaꞌ saa boe soꞌal Eni.
Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42 Mbila deka manggarelo ma Yesus fela de nisiꞌ mamana rouꞌ sa sia kota deaꞌ. Atahori ra sangga E sia bee-bꞌee. Leleꞌ rita E, ma ara akaꞌ kokoe E rae, “Amaꞌ leo mo hai! Afiꞌ misiꞌ mamanaꞌ laen!”
Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
43 Te Ana nataa nae, “Au o musi uu sia kamboꞌ laen ra, fo uu dui-bꞌengga Hara-lii Maloleꞌ soꞌal Lamatualain parendan. Huu Lamatuaꞌ denu Au ulalao ue-taos naa.”
Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
44 Boe ma Ana laoꞌ mia kamboꞌ esa nisiꞌ kamboꞌ laen fo nanori sia ume-ume hule-oꞌeꞌ sia propensi Yudea.
і проповідував по школах галилейських.
