Proverbi 24

1 Non portare invidia ai malvagi, e non desiderare di star con loro,

Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

2 perché il loro cuore medita rapine, e le loro labbra parlan di nuocere.

бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

3 La casa si edifica con la sapienza, e si rende stabile con la prudenza;

Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

4 mediante la scienza, se ne riempiono le stanze d’ogni specie di beni preziosi e gradevoli.

А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

5 L’uomo savio è pien di forza, e chi ha conoscimento accresce la sua potenza;

Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

6 infatti, con savie direzioni potrai condur bene la guerra, e la vittoria sta nel gran numero de’ consiglieri.

Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

7 La sapienza è troppo in alto per lo stolto; egli non apre mai la bocca alla porta di città.

Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

8 Chi pensa a mal fare sarà chiamato esperto in malizia.

Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

9 I disegni dello stolto sono peccato, e il beffardo è l’abominio degli uomini.

Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

10 Se ti perdi d’animo nel giorno dell’avversità, la tua forza è poca.

Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

11 Libera quelli che son condotti a morte, e salva quei che, vacillando, vanno al supplizio.

Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

12 Se dici: “Ma noi non ne sapevamo nulla!…” Colui che pesa i cuori, non lo vede egli? Colui che veglia sull’anima tua non lo sa forse? E non renderà egli a ciascuno secondo le opere sue?

Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

13 Figliuol mio, mangia del miele perché è buono; un favo di miele sarà dolce al tuo palato.

Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

14 Così conosci la sapienza per il bene dell’anima tua! Se la trovi, c’è un avvenire, e la speranza tua non sarà frustrata.

отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

15 O empio, non tendere insidie alla dimora del giusto! non devastare il luogo ove riposa!

Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

16 ché il giusto cade sette volte e si rialza, ma gli empi son travolti dalla sventura.

бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

17 Quando il tuo nemico cade, non ti rallegrare; quand’è rovesciato, il cuor tuo non ne gioisca,

Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

18 che l’Eterno nol vegga e gli dispiaccia e non storni l’ira sua da lui.

щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 Non t’irritare a motivo di chi fa il male, e non portare invidia agli empi;

Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 perché non c’è avvenire per il malvagio; la lucerna degli empi sarà spenta.

бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

21 Figliuol mio, temi l’Eterno e il re, e non far lega cogli amatori di novità;

Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

22 la loro calamità sopraggiungerà improvvisa, e chi sa la triste fine dei loro anni?

бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 Anche queste sono massime dei Savi. Non è bene, in giudizio, aver de’ riguardi personali.

І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

24 Chi dice all’empio: “Tu sei giusto”, i popoli lo malediranno, lo esecreranno le nazioni.

Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

25 Ma quelli che sanno punire se ne troveranno bene, e su loro scenderanno benedizione e prosperità.

А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

26 Dà un bacio sulle labbra chi dà una risposta giusta.

Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 Metti in buon ordine gli affari tuoi di fuori, metti in assetto i tuoi campi, poi ti fabbricherai la casa.

Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

28 Non testimoniare, senza motivo, contro il tuo prossimo; vorresti tu farti ingannatore con le tue parole?

Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

29 Non dire: “Come ha fatto a me così farò a lui; renderò a costui secondo l’opera sua”.

Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

30 Passai presso il campo del pigro e presso la vigna dell’uomo privo di senno;

Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

31 ed ecco le spine vi crescean da per tutto, i rovi ne coprivano il suolo, e il muro di cinta era in rovina.

і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

32 Considerai la cosa, e mi posi a riflettere; e da quel che vidi trassi una lezione:

І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

33 Dormire un po’, sonnecchiare un po’, incrociare un po’ le mani per riposare…

„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

34 e la tua povertà verrà come un ladro, e la tua indigenza, come un uomo armato.

і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“