Proverbi 23
1 Quando ti siedi a mensa con un principe, rifletti bene a chi ti sta dinanzi;
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 e mettiti un coltello alla gola, se tu sei ingordo.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Non bramare i suoi bocconi delicati; sono un cibo ingannatore.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Non t’affannare per diventar ricco, smetti dall’applicarvi la tua intelligenza.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Vuoi tu fissar lo sguardo su ciò che scompare? Giacché la ricchezza si fa dell’ali, come l’aquila che vola verso il cielo.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Non mangiare il pane di chi ha l’occhio maligno e non bramare i suoi cibi delicati;
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 poiché, nell’intimo suo, egli è calcolatore: “Mangia e bevi!” ti dirà; ma il cuor suo non è con te.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Vomiterai il boccone che avrai mangiato, e avrai perduto le tue belle parole.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Non rivolger la parola allo stolto, perché sprezzerà il senno de’ tuoi discorsi.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Non spostare il termine antico, e non entrare nei campi degli orfani;
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 ché il Vindice loro è potente; egli difenderà la causa loro contro di te.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Applica il tuo cuore all’istruzione, e gli orecchi alle parole della scienza.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Non risparmiare la correzione al fanciullo; se lo batti con la verga, non ne morrà;
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 Figliuol mio, se il tuo cuore e savio, anche il mio cuore si rallegrerà;
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 le viscere mie esulteranno quando le tue labbra diranno cose rette.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Il tuo cuore non porti invidia ai peccatori, ma perseveri sempre nel timor dell’Eterno;
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 poiché c’è un avvenire, e la tua speranza non sarà frustrata.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Ascolta, figliuol mio, sii savio, e dirigi il cuore per la diritta via.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Non esser di quelli che son bevitori di vino, che son ghiotti mangiatori di carne;
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 ché il beone ed il ghiotto impoveriranno e i dormiglioni n’andran vestiti di cenci.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Da’ retta a tuo padre che t’ha generato, e non disprezzar tua madre quando sarà vecchia.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Acquista verità e non la vendere, acquista sapienza, istruzione e intelligenza.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Il padre del giusto esulta grandemente; chi ha generato un savio, ne avrà gioia.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Possan tuo padre e tua madre rallegrarsi, e possa gioire colei che t’ha partorito!
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Figliuol mio, dammi il tuo cuore, e gli occhi tuoi prendano piacere nelle mie vie;
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 perché la meretrice è una fossa profonda, e la straniera, un pozzo stretto.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Anch’essa sta in agguato come un ladro, e accresce fra gli uomini il numero de’ traditori.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Per chi sono gli “ahi”? per chi gli “ahimè”? per chi le liti? per chi i lamenti? per chi le ferite senza ragione? per chi gli occhi rossi?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Per chi s’indugia a lungo presso il vino, per quei che vanno a gustare il vin drogato.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Non guardare il vino quando rosseggia, quando scintilla nel calice e va giù così facilmente!
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 Alla fine, esso morde come un serpente e punge come un basilisco.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 I tuoi occhi vedranno cose strane, il tuo cuore farà dei discorsi pazzi.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 Sarai come chi giace in mezzo al mare, come chi giace in cima a un albero di nave.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 Dirai: “M’hanno picchiato… e non m’han fatto male; m’hanno percosso… e non me ne sono accorto; quando mi sveglierò?… tornerò a cercarne ancora!”
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
