Salmi 95

1 VENITE, cantiamo lietamente al Signore; Giubiliamo alla Rocca della nostra salute.

Прийдіть, заспіваємо радісно Господу, вигукнемо піднесено скелі спасіння нашого.

2 Andiamogli incontro con lodi, Giubiliamogli con salmi.

Прийдемо перед обличчя Його з подякою, піснями прославимо Його.

3 Perciocchè il Signore [è] Dio grande, E Re grande sopra tutti gl'iddii.

Адже Господь – Бог великий і Цар могутніший від усіх богів.

4 Perciocchè egli tiene in mano le profondità della terra; E le altezze de' monti [sono] sue.

У руці Його глибини землі, і вершини гір належать Йому;

5 Ed a lui [appartiene] il mare, perchè egli l'ha fatto; E l'asciutto, [perchè] le sue mani [l]'hanno formato.

море – Його, Він створив його, і суходіл Його руки утворили.

6 Venite, adoriamo, ed inchiniamoci; Inginocchiamoci davanti al Signore che ci ha fatti.

Прийдіть, поклонімося, впадемо долілиць, схилимо коліна перед Господом, Творцем нашим,

7 Perciocchè egli [è] il nostro Dio; E noi [siamo] il popolo del suo pasco, E la greggia della sua condotta.

бо Він – наш Бог, а ми – народ Його пасовища, вівці, про яких Він піклується. Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,

8 Oggi, se udite la sua voce, Non indurate il vostro cuore, come [in] Meriba; Come [al] giorno di Massa, nel deserto;

не зачерствійте серцями вашими, як у Мериві, як було того дня у Массі в пустелі,

9 Ove i padri vostri mi tentarono, Mi provarono, ed anche videro le mie opere.

де спокушали Мене предки ваші, випробовували Мене, хоча й бачили Моє діяння.

10 Lo spazio di quarant'anni [quella] generazione mi fu di noia; Onde io dissi: Costoro [sono] un popolo sviato di cuore, E non conoscono le mie vie.

Сорок років дратував Мене цей рід, тоді сказав Я: «Вони народ, що блукає серцем, не знають шляхів Моїх.

11 Perciò giurai nell'ira mia: Se entrano [giammai] nel mio riposo.

Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»