מִשְׁלֵי 26
| כשלג בקיץ--וכמטר בקציר כן לא-נאוה לכסיל כבוד | 1 |
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
| כצפור לנוד כדרור לעוף-- כן קללת חנם לא (לו) תבא | 2 |
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
| שוט לסוס מתג לחמור ושבט לגו כסילים | 3 |
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
| אל-תען כסיל כאולתו פן-תשוה-לו גם-אתה | 4 |
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
| ענה כסיל כאולתו פן-יהיה חכם בעיניו | 5 |
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
| מקצה רגלים חמס שתה-- שלח דברים ביד-כסיל | 6 |
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
| דליו שקים מפסח ומשל בפי כסילים | 7 |
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
| כצרור אבן במרגמה-- כן-נותן לכסיל כבוד | 8 |
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
| חוח עלה ביד-שכור ומשל בפי כסילים | 9 |
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
| רב מחולל-כל ושכר כסיל ושכר עברים | 10 |
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
| ככלב שב על-קאו-- כסיל שונה באולתו | 11 |
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
| ראית--איש חכם בעיניו תקוה לכסיל ממנו | 12 |
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
| אמר עצל שחל בדרך ארי בין הרחבות | 13 |
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
| הדלת תסוב על-צירה ועצל על-מטתו | 14 |
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
| טמן עצל ידו בצלחת נלאה להשיבה אל-פיו | 15 |
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
| חכם עצל בעיניו-- משבעה משיבי טעם | 16 |
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
| מחזיק באזני-כלב-- עבר מתעבר על-ריב לא-לו | 17 |
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
| כמתלהלה הירה זקים-- חצים ומות | 18 |
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
| כן-איש רמה את-רעהו ואמר הלא-משחק אני | 19 |
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
| באפס עצים תכבה-אש ובאין נרגן ישתק מדון | 20 |
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
| פחם לגחלים ועצים לאש ואיש מדונים (מדינים) לחרחר-ריב | 21 |
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
| דברי נרגן כמתלהמים והם ירדו חדרי-בטן | 22 |
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
| כסף סיגים מצפה על-חרש-- שפתים דלקים ולב-רע | 23 |
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
| בשפתו ינכר שונא ובקרבו ישית מרמה | 24 |
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
| כי-יחנן קולו אל-תאמן-בו כי שבע תועבות בלבו | 25 |
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
| תכסה שנאה במשאון תגלה רעתו בקהל | 26 |
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
| כרה-שחת בה יפול וגולל אבן אליו תשוב | 27 |
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
| לשון-שקר ישנא דכיו ופה חלק יעשה מדחה | 28 |
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
