Sòm 78

1 Se yon chante Asaf. Pèp mwen yo, koute sa m'ap moutre nou! Louvri zòrèy nou pou n' tande sa m'ap di!

Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!

2 Mwen pral pale ak nou, pou m' fè nou konnen sa ki te pase nan tan lontan,

Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,

3 bagay nou te tande nan zòrèy nou, bagay nou tout te konnen, bagay zansèt nou yo te konn rakonte nou.

які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.

4 Nou p'ap kache bagay sa yo pou pitit nou yo pa konnen yo. N'ap fè lwanj Seyè a devan timoun k'ap vini yo. N'ap fè yo konnen jan l' gen pouvwa, jan l' gen fòs, jan li fè gwo mèvèy.

Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.

5 Li te di pèp Izrayèl la sa pou li fè. Li te bay pitit pitit Jakòb yo kòmandman li yo. Li te mande zansèt nou yo pou yo te moutre pitit yo lalwa Bondye a,

Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,

6 pou timoun ki fenk fèt yo ka konnen l', pou yo menm tou, lè yo grandi, yo ka fè pitit pa yo konnen l'.

щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.

7 Konsa yo menm tou, y'a mete konfyans yo nan Bondye. Yo p'ap bliye sa li te fè. Y'a toujou obeyi kòmandman li yo.

Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.

8 Konsa yo p'ap tankou zansèt yo ki te fè tèt ak Bondye, ki te derefize fè sa li te mande yo fè, ki pa t' janm gen yon konfyans fèm nan Bondye, ki pa t' kenbe pawòl yo ak Bondye.

Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.

9 Pitit Efrayim yo se moun ki konn goumen, ki fò nan tire flèch. Men, yo kouri lè batay mare.

Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.

10 Yo pa t' kenbe kontra Bondye te pase ak yo a. Yo derefize fè sa li te mande yo fè.

Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.

11 Yo fè espre, yo bliye sa li te fè, tout mèvèy li te fè yo wè.

Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.

12 Wi, se devan je zansèt yo Bondye te fè mirak nan peyi Lejip, nan plenn Zoan an.

Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.

13 Li fann lanmè a an de, li fè yo pase nan mitan l'. Li fè dlo yo kanpe dwat tankou miray.

Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.

14 Pou l' moutre yo chemen pou yo pran, lajounen li ba yo yon nwaj, lannwit li ba yo yon dife ki t'ap mache devan yo.

Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.

15 Li fann gwo wòch nan dezè a, li ba yo kont dlo pou yo bwè.

Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.

16 Li fè sous dlo pete nan wòch la, li fè dlo koule tankou dlo larivyè.

Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.

17 Men, yo pa t' sispann fè peche kont Bondye, yo revòlte dèyè Bondye ki anwo nan syèl la, lè yo te nan dezè a.

Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.

18 Yo te vle sonde Bondye: yo mande pou l' ba yo manje yo te vle manje a.

Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.

19 Yo pale Bondye mal, yo di: -Eske Bondye ka mete manje sou tab nan mitan dezè sa a?

Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?

20 Wi, se vre. Li frape wòch la: Dlo koule kou larivyè. Men, èske li kapab ban nou pen? Eske li ka bay pèp li a vyann?

Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»

21 Lè Seyè a tande sa, li fè kòlè. Se te tankou yon dife li te limen dèyè pitit Jakòb yo. Li vin ankòlè anpil sou yo,

Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,

22 paske yo pa t' gen konfyans nan Bondye, yo pa t' kwè li ta kapab delivre yo.

бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.

23 Li pale ak nwaj yo ki anwo nan syèl la, li ba yo lòd pou yo louvri pòt syèl la.

Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,

24 Li grennen laman sou yo pou yo manje. Li ba yo manje farin ki soti nan syèl la.

і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.

25 Se konsa, yo manje manje zanj Bondye yo. Li ba yo manje pou yo manje plen vant yo.

Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.

26 Lèfini, li fè yon van lès soufle nan syèl la. Avèk pouvwa li, li fè yon van leve soti nan sid.

Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.

27 Li grennen vyann sou yo tankou pousyè. Li fè zwazo soti nan syèl la tonbe atè, tankou sab bò lanmè.

Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,

28 Li fè yo tonbe nan mitan kote yo te rete a, tout bò kay yo.

яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.

29 Yo tout te manje plen vant yo. Bondye ba yo tou sa yo te anvi.

Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.

30 Men, yo pa t' ankò fin manje, yo pa t' ankò fin plen vant yo, manje a te nan bouch yo toujou,

Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,

31 lè Bondye fache sou yo. Li touye pi gwonèg nan mitan yo, li kraze tout jenn gason nan peyi Izrayèl la.

як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.

32 Atousa, pèp la donnen pi rèd nan fè peche. Yo pa t' vle kwè nan mirak sa yo.

Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.

33 Se konsa, li fè lavi yo disparèt tankou lafimen. Li sezi yo, yo mouri frèt.

Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.

34 Li te fè detwa ladan yo mouri. Se lè sa a yo tounen vin jwenn li, yo chanje lavi yo, yo lapriyè nan pye li.

Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.

35 Yo vin chonje se Bondye ki te pwoteksyon yo. Se Bondye anwo nan syèl la ki te delivre yo.

І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.

36 Men, tout bèl pawòl sa yo, se te manti. Tou sa yo t'ap di a, se te pawòl nan bouch.

Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;

37 Yo pa t' sensè avè li, yo pa t' kenbe kontra li te pase ak yo.

та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.

38 Men, paske Bondye te gen pitye pou yo, li padonnen peche yo, li pa t' touye yo. Anpil fwa menm, li kenbe, li pa t' fè kòlè sou yo. Li pa t' kite kòlè l' tonbe sou yo.

Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.

39 Li chonje se moun yo ye, se pase y'ap pase tankou van k'ap soufle.

Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.

40 Men, se pa ni de ni twa fwa yo te leve dèyè li nan dezè a! Se pa ni de ni twa fwa yo te fè l' fè kòlè!

Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!

41 Se tout tan yo t'ap tante Seyè a! Se tout tan yo t'ap pwovoke Bondye pèp Izrayèl la, ki yon Bondye apa!

Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.

42 Yo bliye jan li gen pouvwa. Yo bliye lè li te sove yo anba lènmi yo,

Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,

43 lè li te fè gwo mirak ak bèl mèvèy nan peyi Lejip, nan plenn Zoan an.

коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.

44 Li fè dlo larivyè yo tounen san. Pesonn pa t' ka bwè dlo sa yo.

Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.

45 Li voye mouchavè sou yo pou devore yo. Li voye krapo pou detwi yo.

Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.

46 Li voye krikèt vèt pou manje rekòt yo, chwalbwa pou devore tout jaden yo.

Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.

47 Li touye pye rezen yo ak lagrèl, li touye pye sikomò yo ak fredi.

Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.

48 Li touye tout bèt jaden nan savann yo ak lagrèl, li touye bann mouton yo ak loray.

Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.

49 Li te ankòlè anpil sou yo, li te move, li te fache. Li fè anpil malè tonbe sou yo. Li voye yon lame zanj pou detwi yo.

Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.

50 Li kite kòlè l' pase sou yo, li pa t' sove lavi yo yonn. Li lage yon epidemi ki t'ap fini ak yo.

Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.

51 Li touye tout premye pitit gason ki nan peyi Lejip la, tout premye pitit gason nan laras Kam lan.

І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.

52 Lèfini, tankou yon bann mouton, li mennen pèp li ale, li kondi yo nan mitan dezè a.

Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.

53 Li mennen yo san danje san malè. Yo pa t' bezwen pè anyen. Men, lanmè a te kouvri tout lènmi yo.

Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.

54 Li fè yo rive sou fwontyè peyi li te chwazi pou li a, toupre mòn li te pran ak fòs kouraj li a.

І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.

55 Li mete lòt nasyon yo deyò pou bay pèp li a plas. Li separe tè a, li bay chak branch fanmi Izrayèl la pa yo. Li kite yo moute kay yo kote lènmi yo te rete.

Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.

56 Men, yo kenbe tèt ak Bondye ki gen tout pouvwa a. Yo t'ap wè jouk ki bò li te ye ak yo: Yo pa fè sa li te mande yo fè!

Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.

57 Yo pa kenbe pawòl yo. Yo vire do ba li tankou zansèt yo te fè. Yo pati sou move pye, yo mal derape.

І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.

58 Yo fè l' fache paske yo bati tanp pou lòt bondye yo, yo pòte l' fè jalouzi poutèt vye zidòl yo.

Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.

59 Bondye fache lè li wè sa. Se konsa li voye pèp Izrayèl la jete.

Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.

60 Li kite kay li te genyen Silo a, kote li t'ap viv pami moun sou latè a.

Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.

61 Li kite lènmi yo pran Bwat Kontra a, ki te garanti pouvwa li ak fòs li nan mitan yo, li kite yo pote l' ale.

І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.

62 Li te fache nèt sou pèp li a, li kite lènmi touye yo nan lagè.

Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.

63 Jenn gason yo mouri nan dife. Jenn fi yo pa jwenn pesonn pou marye ak yo.

Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.

64 Tout prèt yo mouri anba kout nepe. Vèv yo pa t' kriye pou yo.

Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.

65 Se lè sa a Seyè a leve, tankou si li t'ap leve nan dòmi. Li parèt tankou yon vanyan gason ki anba gwòg li.

Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.

66 Li frape lènmi yo, li fè yo kouri. Li fè yo wont pou tout tan.

І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.

67 Li voye pitit Jozèf yo jete, li pa t' chwazi branch fanmi Efrayim lan.

Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.

68 Li chwazi branch fanmi Jida a pito, ansanm ak mòn Siyon li renmen anpil lan.

Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.

69 Se la li bati tanp li a ki pòtre ak kay li nan syèl la. Li fè l' solid tankou latè, pou tout tan.

Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.

70 Li te chwazi David, yon moun ki t'ap sèvi l'. Li wete l' dèyè mouton li t'ap okipe yo,

І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,

71 dèyè manman mouton ki gen pitit dèyè yo, li fè l' wa sou pitit Jakòb yo. Li mete l' gadò pèp Izrayèl la.

привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.

72 David pran swen yo ak tout kè li. Li kondi yo avèk anpil ladrès.

І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.