Luc 22
1 La fête des pains sans levain, appelée la Pâque, était proche.
Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
2 Les principaux sacrificateurs et les scribes cherchaient comment ils pourraient se défaire de Jésus, car ils craignaient le peuple.
І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
3 Or Satan entra dans Judas, surnommé Iscariot: cet homme, l'un des Douze,
Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
4 alla trouver les principaux sacrificateurs et les officiers des gardes du temple pour conférer avec eux sur la manière de leur livrer Jésus.
І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
5 Ceux-ci en furent remplis de joie; ils convinrent de lui donner de l'argent;
І зраділи вони, й вмовились йому срібла дати.
6 et Judas s'étant engagé, cherchait une occasion favorable pour le leur livrer, sans provoquer d'attroupement.
І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
7 Cependant le jour des pains sans levain, où l’on devait immoler la pâque, étant arrivé,
Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
8 Jésus envoya Pierre et Jean, en disant: «Allez nous préparer la pâque, afin que nous la mangions.»
І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдіть та приготовте нам пасху їсти.
9 Ils lui dirent: «où veux-tu que nous la préparions?»
Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
10 Il leur répondit: «En entrant dans la ville, vous rencontrerez un homme qui porte une cruche d'eau; suivez-le dans la maison où il entrera,
Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдіть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
11 et vous direz au maître de la maison: «Le maître te fait dire: où est la salle où je dois manger la pâque avec mes disciples?»
І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб дасху з учениками моїми їсти?
12 Et cet homme vous montrera une grande salle haute, meublée: préparez-y tout ce qu'il faut.»
І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
13 Ils s'en allèrent, trouvèrent les choses comme il le leur avait dit; et ils préparèrent la pâque.
Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
14 Quand l'heure fut venue, Jésus se mit à table, et les apôtres avec lui.
І, як настала година, сїв Він, й дванадцять апостолів з Ним.
15 Et il leur dit: «J'ai vivement désiré de manger cette pâque avec vous, avant de souffrir,
І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
16 car je vous dis que je n'y prendrai plus part, jusqu’à ce que le moment soit venu dans le royaume de Dieu.»
глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
17 Et, ayant pris une coupe, il rendit grâces, et dit: «Prenez cette coupe et la distribuez entre vous,
І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та поділить собі:
18 car je vous dis que je ne boirai pas du fruit de la vigne, jusqu’à ce que le royaume de Dieu soit venu.»
глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
19 Puis il prit du pain, et, ayant rendu grâces, il le rompit, et le leur donna en disant: «Ceci est mon corps, qui va être donné pour vous: faites ceci en mémoire de moi.»
І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
20 Après avoir soupé, il leur donna de même la coupe, en disant: «Cette coupe est la nouvelle alliance en mon sang, qui va être versé pour vous...
Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
21 Seulement voici, la main de celui qui me livre est avec moi à cette table!
Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
22 Car le Fils de l'homme s'en va selon ce qui a été arrêté; mais malheur à l'homme par qui il est livré!»
Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
23 Et les disciples se mirent à se demander les uns aux autres quel était bien celui d'entre eux qui devait commettre ce crime.
І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се мав зробити.
24 Il s'éleva aussi une querelle entre eux, pour savoir lequel paraissait être le plus grand.
Постало і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
25 Jésus leur dit: «Les rois des nations en sont Seigneurs, et les princes qui les gouvernent sont appelés Bienfaiteurs.
Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті що власть над ними мають, добродїяки звуть ся.
26 Qu'il n'en soit point ainsi entre vous; mais que le plus grand parmi vous soit comme le plus petit, et celui qui est à la tête comme celui qui sert.
Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший - як слуга.
27 Car quel est le plus grand, de celui qui est à table, ou de celui qui sert? N'est-ce pas celui qui est à table?... et moi, cependant, je suis au milieu de vous comme celui qui sert.
Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
28 Vous êtes demeurés avec moi dans mes épreuves,
Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
29 c'est pourquoi je dispose du royaume en votre faveur, comme mon Père en a disposé en ma faveur,
І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
30 afin que vous mangiez et buviez à ma table dans mon royaume, et que vous soyez assis sur des trônes, pour juger les douze tribus d'Israël.
щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
31 «Simon, Simon, Satan vous a réclamés, pour vous cribler comme on crible le froment;
Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;
32 mais j'ai prié pour toi, afin que ta foi ne défaille point; et toi, quand tu seras venu à résipiscence, affermis tes frères.»
я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
33 — «Seigneur, lui dit Pierre, je suis prêt à aller avec toi, et en prison et à la mort.»
Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
34 Jésus lui répondit: «Je te dis, Pierre, que le coq ne chantera pas aujourd'hui, que tu n'aies nié trois fois de me connaître.»
Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запів сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
35 Ensuite il dit à ses disciples: «Lorsque je vous ai envoyés sans bourse, sans sac ni sandales, avez-vous manqué de quelque chose?» — «Non, de rien, » répondirent-ils.
І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
36 Il leur dit donc: «Eh bien! maintenant, que celui qui a une bourse la prenne, et un sac également; et que celui qui n'a point d'épée vende son manteau pour en acheter une;
Рече тодї їм; А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
37 car je vous dis, que cette parole des Écritures «et il a été mis an nombre des criminels, » doit encore s'accomplir en ma personne: ce qui me concerne touche à sa fin.
Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
38 Ils lui dirent: «Seigneur, il y a ici deux épées.» Il leur répondit: «Cela suffit.»
Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволі.
39 Puis il sortit, et s'achemina, selon sa coutume, vers la montagne des Oliviers. Ses disciples aussi l'accompagnèrent.
І вийшовши пійшов по звичаю нагору Оливну зійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
40 Quand il fut arrivé au lieu où il se rendait, il leur dit: «Priez, de peur que vous ne tombiez en tentation;
Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
41 et il s'éloigna d'eux, à la distance d'environ un jet de pierre, et s'étant mis à genoux, il pria,
А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,
42 disant: «Père, si tu voulais faire passer ce calice loin de moi! toutefois que ta volonté soit faite, et non la mienne.»
глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
43 Un ange venu du ciel, lui apparut pour le fortifier,
Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
44 et, étant dans l'agonie, Jésus priait avec plus d'ardeur. Sa sueur était pareille à des caillots de sang, qui tombaient à terre.
І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
45 Après avoir prié, il se leva, vint vers ses disciples, qu'il trouva endormis de tristesse,
І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
46 et leur dit: «Pourquoi donnez-vous? Levez-vous, et priez, de peur que vous ne tombiez en tentation.»
і рече їм: Чого спите? уставши моліть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
47 Il parlait encore, lorsqu'une troupe parut. Celui qu'on appelait Judas, l'un des Douze, marchait en tête; et il s'approcha de Jésus pour le baiser.
Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.
48 Jésus lui dit: «Judas, c'est par un baiser que tu livres le Fils de l'homme!»
Ісус же рече йому: Юдо, цілуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
49 Ceux qui accompagnaient Jésus, voyant ce qui allait arriver, dirent: «Seigneur, si nous frappions de l'épée?»
Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
50 et l'un d'eux frappa le serviteur du souverain sacrificateur, et lui emporta l'oreille droite.
І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
51 Mais Jésus prenant la parole, dit: «Arrêtez! attendez!...» et, ayant touché l'oreille de cet homme, il le guérit.
І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
52 Il dit aux principaux sacrificateurs, aux officiers des gardes du temple et aux anciens qui étaient venus pour le saisir: «Vous êtes venus avec des épées et des bâtons, comme si vous poursuiviez un brigand.
Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
53 J'étais pourtant tous les jours avec vous dans le temple, et vous ne m'avez pas arrêté; mais c'est ici votre heure et la puissance des ténèbres.»
Як щодня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
54 Alors ils se saisirent de lui, l’emmenèrent, et le conduisirent dans le palais du souverain sacrificateur. Pierre suivait de loin.
Узявши ж Його, повели, й приведи Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слідом оддалеки.
55 Les soldats allumèrent du feu au milieu de la cour, et s'assirent. Pierre prit place parmi eux.
Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
56 Une servante l'apercevant assis près du feu, le regarda fixement, et dit: «Celui-ci était aussi avec lui; »
Побачивши ж Його одна служниця, як сидів коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
57 mais Pierre renia Jésus, en disant: «Femme, je ne le connais pas.»
Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
58 Un instant après, une autre personne le voyant, dit: «Toi aussi, tu es un de ces gens-là.» Pierre dit: «Non, je n'en suis point.»
А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
59 Il s'était à peine écoulé une heure, qu'une autre personne insista, disant: «Certainement cet homme était aussi avec lui, car il est Galiléen.»
І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справді і сей з Ним був, бо й Галилеець він.
60 Pierre répondit: «Je ne sais ce que tu veux dire.» Au même instant, comme il parlait encore, un coq chanta:
Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
61 le Seigneur s'étant retourné, regarda Pierre.- Alors Pierre se souvint de la parole que le Seigneur lui avait dite, «avant que le coq chante aujourd'hui, tu me renieras trois fois; »
І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш ніж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
62 et, étant sorti du palais, il pleura amèrement.
І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
63 Ceux qui tenaient Jésus, le bafouaient, et le frappaient:
А чоловіки, що держали Ісуса насьміхались із Него, бючи.
64 ils lui avaient bandé les yeux et lui demandaient: «Devine qui t'a frappé.»
І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
65 Et ils lui disaient beaucoup d'autres injures.
І иншого багато, хуливши, казали на Него.
66 Dès qu'il fit jour, le corps des anciens du peuple s'assembla avec les principaux sacrificateurs et les scribes, et ayant fait introduire Jésus dans leur Sanhédrin,
А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи:
67 ils lui dirent: «Si tu es le Messie, dis-le nous.» — «Si je vous le dis, leur répondit-il, vous ne le croirez pas.
Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не пій-мете віри;
68 et si je vous interroge, vous ne répondrez pas;
коли ж і спитаю вас, не відповісте мені й не відпустите.
69 mais désormais le Fils de l’homme sera assis à la droite du Dieu tout-puissant.»
Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сиди Божої.
70 Ils s'écrièrent tous: «Tu es donc le Fils de Dieu?» Il leur répondit: «Vous le dites, je le suis.»
І сказали всі: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
71 Alors ils dirent: «Qu’avons-nous encore besoin de témoignage? nous l'avons entendu nous-mêmes de sa bouche.»
Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? Самі бо чули з уст Його.
