Proverbes 15
1 La colère perd même les sages: une réponse soumise détourne la fureur; un mot odieux l'excite.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 La langue des sages sait ce qui est bon, et la bouche des insensés est messagère du mal.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 En tout lieu, les yeux du Seigneur observent et les méchants et les bons.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 Une langue sensée est l'arbre de vie; celui qui la conservera telle sera plein d'esprit.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 L'insensé se raille des instructions d'un père; celui qui garde ses commandements est mieux avisé.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 Dans une grande justice, il y a une grande force; les impies seront, jusqu'à la racine, effacés de la terre. Dans les maisons des justes, il y a beaucoup de force; les fruits des impies périront.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 Les lèvres des sages sont liées par la discrétion; le cœur des insensés n'offre pas de sécurité.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 Les victimes des impies sont en abomination au Seigneur; les vœux des cœurs droits Lui sont agréables.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 Les voies des impies sont en abomination au Seigneur; Il aime ceux qui suivent la justice.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 L'instruction d'un cœur innocent apparaît même aux yeux des passants; ceux qui haïssent les réprimandes finissent honteusement.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
11 L'enfer et la perdition sont visibles pour le Seigneur; comment n'en serait-il pas de même du cœur des hommes? (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 L'ignorant n'aime point ceux qui le reprennent; il ne fréquente point les sages.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 Le visage fleurit des joies du cœur; il s'assombrit dans la tristesse.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 Un cœur droit cherche la doctrine; la bouche des ignorants connaîtra le mal.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 Les yeux des méchants ne voient jamais que le mal; ceux des bons sont toujours pleins de sérénité.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Mieux vaut une modeste part, avec la crainte du Seigneur, que de grands trésors sans cette crainte.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Mieux vaut un repas hospitalier, un plat de légumes offert avec bonne grâce et amitié, qu'un bœuf entier servi avec de la haine.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 Un homme colère prépare des querelles; un homme patient adoucit même celles qui allaient naître. L'homme patient éteindra les divisions; l'impie les allumera.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 Les voies des paresseux sont semées d'épines; celles des hommes forts sont aplanies.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 Le fils sage réjouira son père; le fils insensé se moque de sa mère.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Les voies de l'insensé manquent de sagesse; l'homme prudent va droit son chemin.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Ceux qui n'honorent pas l'assemblée des anciens sont en désaccord; le conseil demeure dans le cœur des sages.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 Le méchant n'obéit pas à la raison; il ne dira rien qui soit à propos et utile au bien public.
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 Le Seigneur abat les maisons des superbes; il affermit l'héritage de la veuve.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 Les desseins iniques sont en abomination au Seigneur; les discours des hommes purs sont vénérés.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 Il se perd lui-même celui qui se laisse gagner par des présents; celui qui les repousse avec indignation est sauvé; les péchés sont effacés par la foi et l'aumône; tout homme se préserve du mal par la crainte du Seigneur.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 La foi est le sujet des méditations des cœurs justes; de la bouche des impies sortent des paroles coupables. Les voies des hommes justes sont agréables au Seigneur; en les suivant, les ennemis mêmes deviennent amis.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 Dieu S'éloigne des méchants; Il exaucera les vœux des justes. Mieux vaut petite récolte avec la justice, que grande abondance avec l'iniquité.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 Que le cœur de l'homme ait des pensées de justice, afin que Dieu le fasse cheminer dans la droite voie. L'œil réjouit le cœur par la vue des belles choses, et la bonne renommée engraisse les os.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 Celui qui repousse les corrections est ennemi de soi-même; celui qui se rend aux réprimandes aime son âme.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 La crainte du Seigneur est enseignement et sagesse; les plus grands honneurs lui seront rendus.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
