Proverbes 11
1 Les balances fausses sont en abomination au Seigneur; le poids juste Lui est agréable.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 Où est l'orgueil, il y aura confusion; la bouche des humbles s'exercent à la sagesse.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 Le juste en mourant laisse des regrets; la mort des impies cause l'indifférence ou la joie.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 L'équité trace des voies irréprochables; l'impiété trébuche contre l'injustice.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 L'équité des hommes droits les sauve; les pervers sont pris dans leur propre perdition.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 L'espérance des justes ne meurt pas avec eux; l'orgueil des impies ne leur survit point.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 Le juste échappe aux chasseurs d'hommes; à sa place, l'impie leur est livré.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 La bouche de l'impie tend un piège aux citoyens; l'intelligence du juste les guide dans la bonne voie.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 Grâce aux justes, une cité prospère;
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 au contraire, elle est renversée par la bouche des impies.
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 L'insensé se joue des citoyens; un homme prudent ramène le calme.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 L'homme à la langue double divulgue les conseils de l'assemblée; l'homme fidèle garde le secret sur les affaires.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Ceux qui n'ont point de gouvernail tombent comme des feuilles. Le salut réside dans une grande puissance.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 Le méchant fait le mal, même quand il se rapproche du juste; il n'aime pas son renom de fermeté.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 La femme gracieuse fait la gloire de son mari; la femme qui hait la justice est un trône de déshonneur. Les paresseux manquent de richesses; les forts travaillent à en amasser.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 L'homme charitable fait du bien à son âme; l'homme sans pitié perd son corps.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 L'impie fait des œuvres iniques; la race des justes recueille la récompense de la vérité.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 Un fils juste est né pour la vie; ce que poursuit l'impie mène à la mort.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 Les voies tortueuses sont en abomination au Seigneur; mais Il agrée tous ceux qui sont irréprochables dans leurs voies.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 Celui qui, dans une pensée injuste, met sa main dans la main d'autrui ne sera point impuni; au contraire, qui sème la justice en récoltera le digne salaire.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 Tel est un pendant d'oreille au museau d'une truie; telle est la beauté chez la femme sans sagesse.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 Le désir du juste est bon sans réserve; l'espérance des impies périra.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Il en est qui, en distribuant leurs biens, les augmentent; il en est qui, même en s'amusant, s'appauvrissent.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 Toute âme simple est bénie; l'homme irascible n'est pas honoré.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 Que celui qui amasse du blé le tienne en réserve pour les peuples; la bénédiction est sur la tête de celui qui en fait part à autrui.
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 Celui qui médite le bien cherche une grâce salutaire; celui qui songe au mal le recueillera pour lui-même.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 Celui qui se fie en sa richesse tombera; celui qui s'attache aux choses justes fleurira.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 Celui qui ne s'occupe pas de sa propre maison n'aura que le vent pour héritage; l'insensé sera le serviteur du sage.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 Du fruit de la justice naît l'arbre de vie; les âmes des pervers seront emportées avant le temps.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Si le juste est difficilement sauvé, que penser de l'impie et du pécheur?
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
