Luc 4
1 Or Jésus, plein de l’Esprit Saint, s’en retourna du Jourdain et fut mené par l’Esprit dans le désert,
Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
2 étant tenté par le diable 40 jours. Et il ne mangea rien pendant ces jours-là; et lorsqu’ils furent accomplis, il eut faim.
і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
3 Et le diable lui dit: Si tu es Fils de Dieu, dis à cette pierre qu’elle devienne du pain.
І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
4 Et Jésus lui répondit, disant: Il est écrit que « l’homme ne vivra pas de pain seulement, mais de toute parole de Dieu ».
І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
5 Et le diable, le menant sur une haute montagne, lui montra, en un instant, tous les royaumes de la terre habitée.
І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
6 Et le diable lui dit: Je te donnerai toute cette autorité et la gloire de ces royaumes; car elle m’a été donnée, et je la donne à qui je veux.
І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
7 Si donc tu te prosternes devant moi, elle sera toute à toi.
Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
8 Et Jésus, lui répondant, dit: Il est écrit: « Tu rendras hommage au Seigneur ton Dieu, et tu le serviras lui seul ».
І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
9 Et il l’amena à Jérusalem, et le plaça sur le faîte du temple et lui dit: Si tu es Fils de Dieu, jette-toi d’ici en bas;
І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
10 car il est écrit: « Il donnera des ordres à ses anges à ton sujet, pour te garder;
писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
11 et ils te porteront sur leurs mains, de peur que tu ne heurtes ton pied contre une pierre ».
і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
12 Et Jésus, répondant, lui dit: Il est dit: « Tu ne tenteras pas le Seigneur ton Dieu ».
І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
13 Et ayant accompli toute tentation, le diable se retira d’avec lui pour un temps.
І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
14 Et Jésus s’en retourna en Galilée, dans la puissance de l’Esprit; et sa renommée se répandit par tout le pays d’alentour.
І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
15 Et lui-même enseignait dans leurs synagogues, étant glorifié par tous.
І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
16 Et il vint à Nazareth où il avait été élevé; et il entra dans la synagogue au jour du sabbat, selon sa coutume, et se leva pour lire.
І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
17 Et on lui donna le livre du prophète Ésaïe; et ayant déployé le livre, il trouva le passage où il était écrit:
І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18 « L’Esprit du Seigneur est sur moi, parce qu’il m’a oint pour annoncer de bonnes nouvelles aux pauvres; il m’a envoyé pour publier aux captifs la délivrance, et aux aveugles le recouvrement de la vue; pour renvoyer libres ceux qui sont foulés,
Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
19 et pour publier l’an agréable du Seigneur ».
проповідувати рік Господень приятний.
20 Et ayant ployé le livre, et l’ayant rendu à celui qui était de service, il s’assit; et les yeux de tous ceux qui étaient dans la synagogue étaient arrêtés sur lui.
І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
21 Et il se mit à leur dire: Aujourd’hui cette écriture est accomplie, vous l’entendant.
Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
22 Et tous lui rendaient témoignage, et s’étonnaient des paroles de grâce qui sortaient de sa bouche, et ils disaient: Celui-ci n’est-il pas le fils de Joseph?
І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23 Et il leur dit: Assurément vous me direz cette parabole: Médecin, guéris-toi toi-même; fais ici aussi dans ton pays toutes les choses que nous avons entendu dire qui ont été faites à Capernaüm.
І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
24 Et il dit: En vérité, je vous dis qu’aucun prophète n’est reçu dans son pays.
Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
25 Et, en vérité, je vous dis qu’il y avait plusieurs veuves en Israël, aux jours d’Élie, lorsque le ciel fut fermé trois ans et six mois, de sorte qu’il y eut une grande famine par tout le pays;
По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
26 et Élie ne fut envoyé vers aucune d’elles, sinon à Sarepta de la Sidonie vers une femme veuve.
та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
27 Et il y avait plusieurs lépreux en Israël au temps d’Élisée le prophète; et aucun d’eux ne fut rendu net, sinon Naaman, le Syrien.
І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
28 Et ils furent tous remplis de colère dans la synagogue en entendant ces choses;
І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
29 et s’étant levés, ils le chassèrent hors de la ville, et le menèrent jusqu’au bord escarpé de la montagne sur laquelle leur ville était bâtie, de manière à l’en précipiter.
і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30 Mais lui, passant au milieu d’eux, s’en alla.
Він же, пройшовши серед них, пійшов,
31 Et il descendit à Capernaüm, ville de Galilée, et il les enseignait au jour de sabbat.
і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
32 Et ils s’étonnaient de sa doctrine, parce que sa parole était avec autorité.
І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
33 Et il y avait dans la synagogue un homme qui avait un esprit de démon immonde; et il s’écria à haute voix,
І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
34 disant: Ha! qu’y a-t-il entre nous et toi, Jésus Nazarénien? Es-tu venu pour nous détruire? Je te connais, qui tu es: le Saint de Dieu.
кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
35 Et Jésus le tança, disant: Tais-toi, et sors de lui. Et le démon, l’ayant jeté au milieu [de tous], sortit de lui sans lui avoir fait aucun mal.
І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
36 Et ils furent tous saisis d’étonnement, et ils parlaient entre eux, disant: Quelle parole est celle-ci? car il commande avec autorité et puissance aux esprits immondes, et ils sortent.
І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
37 Et sa renommée se répandait dans tous les lieux d’alentour.
І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
38 Et s’étant levé, [il sortit] de la synagogue et entra dans la maison de Simon. Et la belle-mère de Simon était prise d’une grosse fièvre, et on le pria pour elle.
Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
39 Et s’étant penché sur elle, il tança la fièvre, et [la fièvre] la quitta; et à l’instant s’étant levée, elle les servit.
І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
40 Et comme le soleil se couchait, tous ceux qui avaient des infirmes atteints de diverses maladies, les lui amenèrent; et ayant imposé les mains à chacun d’eux, il les guérit.
Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
41 Et les démons aussi sortaient de plusieurs, criant et disant: Tu es le Fils de Dieu. Et, les tançant, il ne leur permettait pas de parler, parce qu’ils savaient qu’il était le Christ.
Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42 Et quand il fut jour, il sortit et s’en alla en un lieu désert; et les foules le recherchaient et vinrent jusqu’à lui; et elles le retenaient, afin qu’il ne s’en aille point d’auprès d’elles.
Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
43 Mais il leur dit: Il faut que j’annonce le royaume de Dieu aux autres villes aussi; car j’ai été envoyé pour cela.
Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
44 Et il prêchait dans les synagogues de la Galilée.
і проповідував по школах галилейських.
