Matthew 27
1 Now when morning had come, all the chief priests and the elders of the people took counsel against Jesus to put him to death.
Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
2 They bound him, led him away, and delivered him up to Pontius Pilate, the governor.
і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3 Then Judas, who betrayed him, when he saw that Jesus was condemned, felt remorse, and brought back the thirty pieces of silver to the chief priests and elders,
Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,
4 saying, “I have sinned in that I betrayed innocent blood.” But they said, “What is that to us? You see to it.”
кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.
5 He threw down the pieces of silver in the sanctuary and departed. Then he went away and hanged himself.
І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6 The chief priests took the pieces of silver and said, “It’s not lawful to put them into the treasury, since it is the price of blood.”
Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.
7 They took counsel, and bought the potter’s field with them to bury strangers in.
Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8 Therefore that field has been called “The Field of Blood” to this day.
Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9 Then that which was spoken through Jeremiah the prophet was fulfilled, saying, “They took the thirty pieces of silver, the price of him upon whom a price had been set, whom some of the children of Israel priced,
Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10 and they gave them for the potter’s field, as the Lord commanded me.”
і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11 Now Jesus stood before the governor; and the governor asked him, saying, “Are you the King of the Jews?” Jesus said to him, “So you say.”
Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12 When he was accused by the chief priests and elders, he answered nothing.
А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нічого.
13 Then Pilate said to him, “Don’t you hear how many things they testify against you?”
Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14 He gave him no answer, not even one word, so that the governor marveled greatly.
І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15 Now at the feast the governor was accustomed to release to the multitude one prisoner whom they desired.
На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
16 They had then a notable prisoner called Barabbas.
Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
17 When therefore they were gathered together, Pilate said to them, “Whom do you want me to release to you? Barabbas, or Jesus who is called Christ?”
Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18 For he knew that because of envy they had delivered him up.
Знав бо, що через зависть видали Його.
19 While he was sitting on the judgment seat, his wife sent to him, saying, “Have nothing to do with that righteous man, for I have suffered many things today in a dream because of him.”
Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.
20 Now the chief priests and the elders persuaded the multitudes to ask for Barabbas and destroy Jesus.
Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21 But the governor answered them, “Which of the two do you want me to release to you?” They said, “Barabbas!”
Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22 Pilate said to them, “What then shall I do to Jesus who is called Christ?” They all said to him, “Let him be crucified!”
Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.
23 But the governor said, “Why? What evil has he done?” But they cried out exceedingly, saying, “Let him be crucified!”
Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
24 So when Pilate saw that nothing was being gained, but rather that a disturbance was starting, he took water and washed his hands before the multitude, saying, “I am innocent of the blood of this righteous person. You see to it.”
Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25 All the people answered, “May his blood be on us and on our children!”
І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
26 Then he released Barabbas to them, but Jesus he flogged and delivered to be crucified.
Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27 Then the governor’s soldiers took Jesus into the Praetorium, and gathered the whole garrison together against him.
Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28 They stripped him and put a scarlet robe on him.
І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29 They braided a crown of thorns and put it on his head, and a reed in his right hand; and they kneeled down before him and mocked him, saying, “Hail, King of the Jews!”
і, сплівши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30 They spat on him, and took the reed and struck him on the head.
І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31 When they had mocked him, they took the robe off him, and put his clothes on him, and led him away to crucify him.
І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпятє.
32 As they came out, they found a man of Cyrene, Simon by name, and they compelled him to go with them, that he might carry his cross.
Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33 When they came to a place called “Golgotha”, that is to say, “The place of a skull,”
І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34 they gave him sour wine to drink mixed with gall. When he had tasted it, he would not drink.
дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.
35 When they had crucified him, they divided his clothing among them, casting lots,
Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36 and they sat and watched him there.
І, посідавши, стерегли Його там;
37 They set up over his head the accusation against him written, “THIS IS JESUS, THE KING OF THE JEWS.”
і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38 Then there were two robbers crucified with him, one on his right hand and one on the left.
Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39 Those who passed by blasphemed him, wagging their heads
Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40 and saying, “You who destroy the temple and build it in three days, save yourself! If you are the Son of God, come down from the cross!”
і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41 Likewise the chief priests also mocking with the scribes, the Pharisees, and the elders, said,
Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42 “He saved others, but he can’t save himself. If he is the King of Israel, let him come down from the cross now, and we will believe in him.
Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43 He trusts in God. Let God deliver him now, if he wants him; for he said, ‘I am the Son of God.’”
Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.
44 The robbers also who were crucified with him cast on him the same reproach.
Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45 Now from the sixth hour there was darkness over all the land until the ninth hour.
Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46 About the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, “Eli, Eli, lima sabachthani?” That is, “My God, my God, why have you forsaken me?”
Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?
47 Some of them who stood there, when they heard it, said, “This man is calling Elijah.”
Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48 Immediately one of them ran and took a sponge, filled it with vinegar, put it on a reed, and gave him a drink.
І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49 The rest said, “Let him be. Let’s see whether Elijah comes to save him.”
Останні ж казали: Нехай: побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50 Jesus cried again with a loud voice, and yielded up his spirit.
Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51 Behold, the veil of the temple was torn in two from the top to the bottom. The earth quaked and the rocks were split.
І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52 The tombs were opened, and many bodies of the saints who had fallen asleep were raised;
і гроби порозкривались; і многі тіла сьвятих усопших повставали,
53 and coming out of the tombs after his resurrection, they entered into the holy city and appeared to many.
і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54 Now the centurion and those who were with him watching Jesus, when they saw the earthquake and the things that were done, were terrified, saying, “Truly this was the Son of God!”
Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
55 Many women were there watching from afar, who had followed Jesus from Galilee, serving him.
Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56 Among them were Mary Magdalene, Mary the mother of James and Joses, and the mother of the sons of Zebedee.
Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57 When evening had come, a rich man from Arimathaea named Joseph, who himself was also Jesus’ disciple, came.
Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58 This man went to Pilate and asked for Jesus’ body. Then Pilate commanded the body to be given up.
Сей, приступивши до Пилата просив тіла Ісусового. Тоді Пилат і звелїв оддати тіло.
59 Joseph took the body and wrapped it in a clean linen cloth
І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60 and laid it in his own new tomb, which he had cut out in the rock. Then he rolled a large stone against the door of the tomb, and departed.
положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.
61 Mary Magdalene was there, and the other Mary, sitting opposite the tomb.
Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62 Now on the next day, which was the day after the Preparation Day, the chief priests and the Pharisees were gathered together to Pilate,
Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63 saying, “Sir, we remember what that deceiver said while he was still alive: ‘After three days I will rise again.’
кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64 Command therefore that the tomb be made secure until the third day, lest perhaps his disciples come at night and steal him away, and tell the people, ‘He is risen from the dead;’ and the last deception will be worse than the first.”
Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65 Pilate said to them, “You have a guard. Go, make it as secure as you can.”
Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66 So they went with the guard and made the tomb secure, sealing the stone.
Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
