Matthew 20
1 “For the Kingdom of Heaven is like a man who was the master of a household, who went out early in the morning to hire laborers for his vineyard.
Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
2 When he had agreed with the laborers for a denarius a day, he sent them into his vineyard.
І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
3 He went out about the third hour, and saw others standing idle in the marketplace.
І, вийшовши коло третьої години, побачив внших, що стояли на торгу без дїла,
4 He said to them, ‘You also go into the vineyard, and whatever is right I will give you.’ So they went their way.
і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам, Вони й пійшли.
5 Again he went out about the sixth and the ninth hour, and did likewise.
Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
6 About the eleventh hour he went out and found others standing idle. He said to them, ‘Why do you stand here all day idle?’
Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
7 “They said to him, ‘Because no one has hired us.’ “He said to them, ‘You also go into the vineyard, and you will receive whatever is right.’
Кажуть вони йому: Бо ніхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
8 “When evening had come, the lord of the vineyard said to his manager, ‘Call the laborers and pay them their wages, beginning from the last to the first.’
Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
9 “When those who were hired at about the eleventh hour came, they each received a denarius.
І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
10 When the first came, they supposed that they would receive more; and they likewise each received a denarius.
Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
11 When they received it, they murmured against the master of the household,
І взявши вони, нарекали на господаря,
12 saying, ‘These last have spent one hour, and you have made them equal to us who have borne the burden of the day and the scorching heat!’
говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
13 “But he answered one of them, ‘Friend, I am doing you no wrong. Didn’t you agree with me for a denarius?
Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривжду тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
14 Take that which is yours, and go your way. It is my desire to give to this last just as much as to you.
Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
15 Isn’t it lawful for me to do what I want to with what I own? Or is your eye evil, because I am good?’
Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
16 So the last will be first, and the first last. For many are called, but few are chosen.”
Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
17 As Jesus was going up to Jerusalem, he took the twelve disciples aside, and on the way he said to them,
І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
18 “Behold, we are going up to Jerusalem, and the Son of Man will be delivered to the chief priests and scribes, and they will condemn him to death,
Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
19 and will hand him over to the Gentiles to mock, to scourge, and to crucify; and the third day he will be raised up.”
і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
20 Then the mother of the sons of Zebedee came to him with her sons, kneeling and asking a certain thing of him.
Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
21 He said to her, “What do you want?” She said to him, “Command that these, my two sons, may sit, one on your right hand and one on your left hand, in your Kingdom.”
Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оці два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
22 But Jesus answered, “You don’t know what you are asking. Are you able to drink the cup that I am about to drink, and be baptized with the baptism that I am baptized with?” They said to him, “We are able.”
Озвав ся ж Ісус і рече; Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
23 He said to them, “You will indeed drink my cup, and be baptized with the baptism that I am baptized with; but to sit on my right hand and on my left hand is not mine to give, but it is for whom it has been prepared by my Father.”
І рече до них: Ви то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хреститиметесь; тільки ж, щоб вам сидіти по правиці в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
24 When the ten heard it, they were indignant with the two brothers.
І почувши десять, ремствували із двох братів.
25 But Jesus summoned them, and said, “You know that the rulers of the nations lord it over them, and their great ones exercise authority over them.
Ісус же, покликавши їх, рече: ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
26 It shall not be so among you; but whoever desires to become great among you shall be your servant.
Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
27 Whoever desires to be first among you shall be your bondservant,
і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
28 even as the Son of Man came not to be served, but to serve, and to give his life as a ransom for many.”
як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
29 As they went out from Jericho, a great multitude followed him.
І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу
30 Behold, two blind men sitting by the road, when they heard that Jesus was passing by, cried out, “Lord, have mercy on us, you son of David!”
І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31 The multitude rebuked them, telling them that they should be quiet, but they cried out even more, “Lord, have mercy on us, you son of David!”
Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
32 Jesus stood still and called them, and asked, “What do you want me to do for you?”
І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
33 They told him, “Lord, that our eyes may be opened.”
Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
34 Jesus, being moved with compassion, touched their eyes; and immediately their eyes received their sight, and they followed him.
Вмилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
