Mark 15
1 Immediately in the morning the chief priests, with the elders, scribes, and the whole council, held a consultation, bound Jesus, carried him away, and delivered him up to Pilate.
І зараз уранці, порадившись архнєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
2 Pilate asked him, “Are you the King of the Jews?” He answered, “So you say.”
І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
3 The chief priests accused him of many things.
І винуватили Його архиєреї багато.
4 Pilate again asked him, “Have you no answer? See how many things they testify against you!”
Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
5 But Jesus made no further answer, so that Pilate marveled.
Ісус же більш нічого не відказав, так що дивував ся Пилат.
6 Now at the feast he used to release to them one prisoner, whomever they asked of him.
На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
7 There was one called Barabbas, bound with his fellow insurgents, men who in the insurrection had committed murder.
Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
8 The multitude, crying aloud, began to ask him to do as he always did for them.
І гукаючи народ, почав просити, щоб, як щоразу, зробив їм.
9 Pilate answered them, saying, “Do you want me to release to you the King of the Jews?”
Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
10 For he perceived that for envy the chief priests had delivered him up.
Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
11 But the chief priests stirred up the multitude, that he should release Barabbas to them instead.
Архиєреї ж напустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
12 Pilate again asked them, “What then should I do to him whom you call the King of the Jews?”
Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
13 They cried out again, “Crucify him!”
Вони ж знов закричали: Розпни Його,
14 Pilate said to them, “Why, what evil has he done?” But they cried out exceedingly, “Crucify him!”
Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
15 Pilate, wishing to please the multitude, released Barabbas to them, and handed over Jesus, when he had flogged him, to be crucified.
Пилат же, хотівши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб рознято Його.
16 The soldiers led him away within the court, which is the Praetorium; and they called together the whole cohort.
Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
17 They clothed him with purple; and weaving a crown of thorns, they put it on him.
І одягли Ного в багряницю, і положили на Него, сплівши з тернини, вінець,
18 They began to salute him, “Hail, King of the Jews!”
та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
19 They struck his head with a reed and spat on him, and bowing their knees, did homage to him.
І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
20 When they had mocked him, they took the purple cloak off him, and put his own garments on him. They led him out to crucify him.
І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряниці, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розняти Його.
21 They compelled one passing by, coming from the country, Simon of Cyrene, the father of Alexander and Rufus, to go with them that he might bear his cross.
І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб ніс хрест Його.
22 They brought him to the place called Golgotha, which is, being interpreted, “The place of a skull.”
І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
23 They offered him wine mixed with myrrh to drink, but he didn’t take it.
І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
24 Crucifying him, they parted his garments among them, casting lots on them, what each should take.
І розпинателї Його поділили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
25 It was the third hour when they crucified him.
Була ж година третя, і розняли Його.
26 The superscription of his accusation was written over him: “THE KING OF THE JEWS.”
І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
27 With him they crucified two robbers, one on his right hand, and one on his left.
І розняли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
28 The Scripture was fulfilled which says, “He was counted with transgressors.”
І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полічено Його.
29 Those who passed by blasphemed him, wagging their heads and saying, “Ha! You who destroy the temple and build it in three days,
І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
30 save yourself, and come down from the cross!”
спаси себе й зійди з хреста.
31 Likewise, also the chief priests mocking among themselves with the scribes said, “He saved others. He can’t save himself.
Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Інших спасав, себе не може спасти.
32 Let the Christ, the King of Israel, now come down from the cross, that we may see and believe him.” Those who were crucified with him also insulted him.
Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й ввіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
33 When the sixth hour had come, there was darkness over the whole land until the ninth hour.
Як же настала година шоста, темрява стала по всїй землі аж до години девятої.
34 At the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, “Eloi, Eloi, lama sabachthani?” which is, being interpreted, “My God, my God, why have you forsaken me?”
А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
35 Some of those who stood by, when they heard it, said, “Behold, he is calling Elijah.”
І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
36 One ran, and filling a sponge full of vinegar, put it on a reed and gave it to him to drink, saying, “Let him be. Let’s see whether Elijah comes to take him down.”
Побігши ж один, і сповнивши губку оцтом і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия знята Його.
37 Jesus cried out with a loud voice, and gave up the spirit.
Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
38 The veil of the temple was torn in two from the top to the bottom.
І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
39 When the centurion, who stood by opposite him, saw that he cried out like this and breathed his last, he said, “Truly this man was the Son of God!”
Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши зітхнув, каже: Справді чоловік сей Син був Божий.
40 There were also women watching from afar, among whom were both Mary Magdalene and Mary the mother of James the less and of Joses, and Salome;
Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
41 who, when he was in Galilee, followed him and served him; and many other women who came up with him to Jerusalem.
що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
42 When evening had now come, because it was the Preparation Day, that is, the day before the Sabbath,
А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
43 Joseph of Arimathaea, a prominent council member who also himself was looking for God’s Kingdom, came. He boldly went in to Pilate, and asked for Jesus’ body.
прийшов Иосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тіла Ісусового.
44 Pilate was surprised to hear that he was already dead; and summoning the centurion, he asked him whether he had been dead long.
Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
45 When he found out from the centurion, he granted the body to Joseph.
А довідавшись од сотника, дав тіло Йосифові,
46 He bought a linen cloth, and taking him down, wound him in the linen cloth and laid him in a tomb which had been cut out of a rock. He rolled a stone against the door of the tomb.
і, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висічений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
47 Mary Magdalene and Mary the mother of Joses, saw where he was laid.
Мария ж Магдалина й Мария Иосиїна дивились, де Його положено.
