John 5
1 After these things, there was a feast of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.
Після сього було сьвято Жидівське, і прийшов Ісус у Єрусалим.
2 Now in Jerusalem by the sheep gate, there is a pool, which is called in Hebrew, “Bethesda”, having five porches.
У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейська Ветезда, з пятьма ходниками.
3 In these lay a great multitude of those who were sick, blind, lame, or paralyzed, waiting for the moving of the water;
В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
4 for an angel went down at certain times into the pool and stirred up the water. Whoever stepped in first after the stirring of the water was healed of whatever disease he had.
Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
5 A certain man was there who had been sick for thirty-eight years.
Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї.
6 When Jesus saw him lying there, and knew that he had been sick for a long time, he asked him, “Do you want to be made well?”
Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
7 The sick man answered him, “Sir, I have no one to put me into the pool when the water is stirred up, but while I’m coming, another steps down before me.”
Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
8 Jesus said to him, “Arise, take up your mat, and walk.”
Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи!
9 Immediately, the man was made well, and took up his mat and walked. Now that day was a Sabbath.
зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
10 So the Jews said to him who was cured, “It is the Sabbath. It is not lawful for you to carry the mat.”
І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
11 He answered them, “He who made me well said to me, ‘Take up your mat and walk.’”
Відказав їм: Хто оздоровив мене, той мені сказав: Візьми постіль твою, та й ходи.
12 Then they asked him, “Who is the man who said to you, ‘Take up your mat and walk’?”
Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постіль твою, та й ходи?
13 But he who was healed didn’t know who it was, for Jesus had withdrawn, a crowd being in the place.
Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місці тому.
14 Afterward Jesus found him in the temple and said to him, “Behold, you are made well. Sin no more, so that nothing worse happens to you.”
Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
15 The man went away, and told the Jews that it was Jesus who had made him well.
Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
16 For this cause the Jews persecuted Jesus and sought to kill him, because he did these things on the Sabbath.
За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
17 But Jesus answered them, “My Father is still working, so I am working, too.”
Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.
18 For this cause therefore the Jews sought all the more to kill him, because he not only broke the Sabbath, but also called God his own Father, making himself equal with God.
За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
19 Jesus therefore answered them, “Most certainly, I tell you, the Son can do nothing of himself, but what he sees the Father doing. For whatever things he does, these the Son also does likewise.
Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
20 For the Father has affection for the Son, and shows him all things that he himself does. He will show him greater works than these, that you may marvel.
Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались.
21 For as the Father raises the dead and gives them life, even so the Son also gives life to whom he desires.
Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.
22 For the Father judges no one, but he has given all judgment to the Son,
Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
23 that all may honor the Son, even as they honor the Father. He who doesn’t honor the Son doesn’t honor the Father who sent him.
щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
24 “Most certainly I tell you, he who hears my word and believes him who sent me has eternal life, and doesn’t come into judgment, but has passed out of death into life. (aiōnios g166)
Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє. (aiōnios g166)
25 Most certainly I tell you, the hour comes, and now is, when the dead will hear the Son of God’s voice; and those who hear will live.
Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
26 For as the Father has life in himself, even so he gave to the Son also to have life in himself.
Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
27 He also gave him authority to execute judgment, because he is a son of man.
і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
28 Don’t marvel at this, for the hour comes in which all who are in the tombs will hear his voice
Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
29 and will come out; those who have done good, to the resurrection of life; and those who have done evil, to the resurrection of judgment.
і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
30 I can of myself do nothing. As I hear, I judge; and my judgment is righteous, because I don’t seek my own will, but the will of my Father who sent me.
Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
31 “If I testify about myself, my witness is not valid.
Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
32 It is another who testifies about me. I know that the testimony which he testifies about me is true.
Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
33 You have sent to John, and he has testified to the truth.
Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.
34 But the testimony which I receive is not from man. However, I say these things that you may be saved.
Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
35 He was the burning and shining lamp, and you were willing to rejoice for a while in his light.
Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину сьвітлом його.
36 But the testimony which I have is greater than that of John; for the works which the Father gave me to accomplish, the very works that I do, testify about me, that the Father has sent me.
Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
37 The Father himself, who sent me, has testified about me. You have neither heard his voice at any time, nor seen his form.
І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
38 You don’t have his word living in you, because you don’t believe him whom he sent.
і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
39 “You search the Scriptures, because you think that in them you have eternal life; and these are they which testify about me. (aiōnios g166)
Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене. (aiōnios g166)
40 Yet you will not come to me, that you may have life.
Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
41 I don’t receive glory from men.
Чести від людей не приймаю.
42 But I know you, that you don’t have God’s love in yourselves.
Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
43 I have come in my Father’s name, and you don’t receive me. If another comes in his own name, you will receive him.
Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
44 How can you believe, who receive glory from one another, and you don’t seek the glory that comes from the only God?
Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?
45 “Don’t think that I will accuse you to the Father. There is one who accuses you, even Moses, on whom you have set your hope.
Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
46 For if you believed Moses, you would believe me; for he wrote about me.
Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
47 But if you don’t believe his writings, how will you believe my words?”
Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
