Luke 4
1 Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan and was led by the Spirit into the wilderness
Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
2 for forty days, being tempted by the devil. He ate nothing in those days. Afterward, when they were completed, he was hungry.
і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
3 The devil said to him, “If you are the Son of God, command this stone to become bread.”
І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
4 Jesus answered him, saying, “It is written, ‘Man shall not live by bread alone, but by every word of God.’”
І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
5 The devil, leading him up on a high mountain, showed him all the kingdoms of the world in a moment of time.
І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
6 The devil said to him, “I will give you all this authority and their glory, for it has been delivered to me, and I give it to whomever I want.
І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
7 If you therefore will worship before me, it will all be yours.”
Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
8 Jesus answered him, “Get behind me, Satan! For it is written, ‘You shall worship the Lord your God, and you shall serve him only.’”
І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
9 He led him to Jerusalem and set him on the pinnacle of the temple, and said to him, “If you are the Son of God, cast yourself down from here,
І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
10 for it is written, ‘He will put his angels in charge of you, to guard you;’
писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
11 and, ‘On their hands they will bear you up, lest perhaps you dash your foot against a stone.’”
і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
12 Jesus answering, said to him, “It has been said, ‘You shall not tempt the Lord your God.’”
І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
13 When the devil had completed every temptation, he departed from him until another time.
І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
14 Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee, and news about him spread through all the surrounding area.
І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
15 He taught in their synagogues, being glorified by all.
І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
16 He came to Nazareth, where he had been brought up. He entered, as was his custom, into the synagogue on the Sabbath day, and stood up to read.
І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
17 The book of the prophet Isaiah was handed to him. He opened the book, and found the place where it was written,
І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18 “The Spirit of the Lord is on me, because he has anointed me to preach good news to the poor. He has sent me to heal the broken hearted, to proclaim release to the captives, recovering of sight to the blind, to deliver those who are crushed,
Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
19 and to proclaim the acceptable year of the Lord.”
проповідувати рік Господень приятний.
20 He closed the book, gave it back to the attendant, and sat down. The eyes of all in the synagogue were fastened on him.
І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
21 He began to tell them, “Today, this Scripture has been fulfilled in your hearing.”
Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
22 All testified about him and wondered at the gracious words which proceeded out of his mouth; and they said, “Isn’t this Joseph’s son?”
І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23 He said to them, “Doubtless you will tell me this proverb, ‘Physician, heal yourself! Whatever we have heard done at Capernaum, do also here in your hometown.’”
І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
24 He said, “Most certainly I tell you, no prophet is acceptable in his hometown.
Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
25 But truly I tell you, there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the sky was shut up three years and six months, when a great famine came over all the land.
По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
26 Elijah was sent to none of them, except to Zarephath, in the land of Sidon, to a woman who was a widow.
та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
27 There were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet, yet not one of them was cleansed, except Naaman, the Syrian.”
І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
28 They were all filled with wrath in the synagogue as they heard these things.
І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
29 They rose up, threw him out of the city, and led him to the brow of the hill that their city was built on, that they might throw him off the cliff.
і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30 But he, passing through the middle of them, went his way.
Він же, пройшовши серед них, пійшов,
31 He came down to Capernaum, a city of Galilee. He was teaching them on the Sabbath day,
і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
32 and they were astonished at his teaching, for his word was with authority.
І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
33 In the synagogue there was a man who had a spirit of an unclean demon; and he cried out with a loud voice,
І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
34 saying, “Ah! what have we to do with you, Jesus of Nazareth? Have you come to destroy us? I know who you are: the Holy One of God!”
кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
35 Jesus rebuked him, saying, “Be silent and come out of him!” When the demon had thrown him down in the middle of them, he came out of him, having done him no harm.
І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
36 Amazement came on all and they spoke together, one with another, saying, “What is this word? For with authority and power he commands the unclean spirits, and they come out!”
І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
37 News about him went out into every place of the surrounding region.
І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
38 He rose up from the synagogue and entered into Simon’s house. Simon’s mother-in-law was afflicted with a great fever, and they begged him to help her.
Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
39 He stood over her and rebuked the fever, and it left her. Immediately she rose up and served them.
І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
40 When the sun was setting, all those who had any sick with various diseases brought them to him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.
Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
41 Demons also came out of many, crying out and saying, “You are the Christ, the Son of God!” Rebuking them, he didn’t allow them to speak, because they knew that he was the Christ.
Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42 When it was day, he departed and went into an uninhabited place and the multitudes looked for him, and came to him, and held on to him, so that he wouldn’t go away from them.
Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
43 But he said to them, “I must preach the good news of God’s Kingdom to the other cities also. For this reason I have been sent.”
Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
44 He was preaching in the synagogues of Galilee.
і проповідував по школах галилейських.
