Acts 9
1 But Saul, still breathing threats and slaughter against the disciples of the Lord, went to the high priest
Савл, ще дихаючи погрозою вбивства та злобою на учнів Господа, пішов до первосвященника
2 and asked for letters from him to the synagogues of Damascus, that if he found any who were of the Way, whether men or women, he might bring them bound to Jerusalem.
та попросив у нього листи до синагог Дамаска, щоб він міг арештовувати й приводити до Єрусалима послідовників Шляху, як чоловіків, так і жінок.
3 As he traveled, he got close to Damascus, and suddenly a light from the sky shone around him.
Коли він вже наближався до Дамаска, раптом засяяло світло з неба навколо нього.
4 He fell on the earth, and heard a voice saying to him, “Saul, Saul, why do you persecute me?”
Він упав на землю й почув голос: ―Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?
5 He said, “Who are you, Lord?” The Lord said, “I am Jesus, whom you are persecuting.
Він спитав: ―Хто Ти, Господи? Ісус відповів: ―Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Тяжко тобі бити ногою колючку!
6 But rise up and enter into the city, then you will be told what you must do.”
Налякавшись, він із трепетом сказав: ―Господи, що хочеш, щоб я робив? Господь сказав: ―Підведися та йди до міста, і там скажуть тобі, що треба робити.
7 The men who traveled with him stood speechless, hearing the sound, but seeing no one.
Люди, які подорожували разом із ним, стояли онімілі: вони чули голос, але нікого не бачили.
8 Saul arose from the ground, and when his eyes were opened, he saw no one. They led him by the hand and brought him into Damascus.
Савл підвівся із землі, і хоча очі були розплющені, нічого не бачив. Тому його взяли за руки й привели в Дамаск.
9 He was without sight for three days, and neither ate nor drank.
Три дні він нічого не бачив, не їв і не пив.
10 Now there was a certain disciple at Damascus named Ananias. The Lord said to him in a vision, “Ananias!” He said, “Behold, it’s me, Lord.”
У Дамаску був учень, на ім’я Ананія. Господь сказав йому у видінні: ―Ананіє! Він відповів: ―Так, Господи!
11 The Lord said to him, “Arise and go to the street which is called Straight, and inquire in the house of Judah for one named Saul, a man of Tarsus. For behold, he is praying,
Господь сказав йому: ―Встань та йди на вулицю, яка зветься Прямою, і в домі Юди запитай чоловіка з Тарса, на ім’я Савл. Бо ось він зараз молиться
12 and in a vision he has seen a man named Ananias coming in and laying his hands on him, that he might receive his sight.”
й у видінні побачив чоловіка, на ім’я Ананія, що увійшов та поклав на нього руки, щоб він знову міг бачити.
13 But Ananias answered, “Lord, I have heard from many about this man, how much evil he did to your saints at Jerusalem.
Ананія відповів: ―Господи, я від багатьох людей чув про цього чоловіка, як багато лиха він заподіяв Твоїм святим у Єрусалимі.
14 Here he has authority from the chief priests to bind all who call on your name.”
І сюди він прийшов, отримавши повноваження від первосвященників, заарештовувати всіх, хто призиває Твоє ім’я.
15 But the Lord said to him, “Go your way, for he is my chosen vessel to bear my name before the nations and kings, and the children of Israel.
Але Господь сказав йому: ―Іди, бо цей чоловік – знаряддя, обране Мною для того, щоб звістити Моє ім’я язичникам, царям та синам Ізраїлю.
16 For I will show him how many things he must suffer for my name’s sake.”
Я покажу йому, скільки він має вистраждати за Моє ім’я.
17 Ananias departed and entered into the house. Laying his hands on him, he said, “Brother Saul, the Lord, who appeared to you on the road by which you came, has sent me that you may receive your sight and be filled with the Holy Spirit.”
Ананія пішов, зайшов у дім і, поклавши руки на Савла, сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі дорогою сюди, надіслав мене до тебе, щоб ти знову міг бачити та був наповнений Святим Духом».
18 Immediately something like scales fell from his eyes, and he received his sight. He arose and was baptized.
І вмить немовби луска впала з його очей, він знову міг бачити й, піднявшись, був охрещений.
19 He took food and was strengthened. Saul stayed several days with the disciples who were at Damascus.
Потім він поїв, і до нього повернулися сили. [Савл] залишився кілька днів разом з учнями в Дамаску
20 Immediately in the synagogues he proclaimed the Christ, that he is the Son of God.
й одразу почав проповідувати в синагогах, що Ісус – Син Божий.
21 All who heard him were amazed, and said, “Isn’t this he who in Jerusalem made havoc of those who called on this name? And he had come here intending to bring them bound before the chief priests!”
Усі, хто його чув, здивовано казали: «Хіба це не той, хто знищував у Єрусалимі тих, що призивали це ім’я, і сюди він прийшов, щоб їх зв’язати та привести до первосвященників?»
22 But Saul increased more in strength, and confounded the Jews who lived at Damascus, proving that this is the Christ.
А Савл усе більше зміцнювався й бентежив юдеїв, що жили в Дамаску, доводячи, що Ісус є Христос.
23 When many days were fulfilled, the Jews conspired together to kill him,
Коли минуло багато днів, юдеї змовилися вбити його.
24 but their plot became known to Saul. They watched the gates both day and night that they might kill him,
Однак Савл дізнався про цю змову. Вони вдень та вночі стежили за воротами, щоб убити його.
25 but his disciples took him by night and let him down through the wall, lowering him in a basket.
Але учні, узявши його, вночі спустили в кошику по стіні.
26 When Saul had come to Jerusalem, he tried to join himself to the disciples; but they were all afraid of him, not believing that he was a disciple.
Коли [Савл] прибув до Єрусалима, то намагався приєднатися до учнів, але вони боялися й не вірили, що він теж учень.
27 But Barnabas took him and brought him to the apostles, and declared to them how he had seen the Lord on the way, and that he had spoken to him, and how at Damascus he had preached boldly in the name of Jesus.
Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів та розповів їм, як у дорозі Савл побачив Господа, і як Він говорив до нього, і як у Дамаску він сміливо проповідував в ім’я Ісуса.
28 He was with them entering into Jerusalem,
І Савл залишився з ними, вільно виходячи та входячи в Єрусалим. Він сміливо проповідував в ім’я Господа,
29 preaching boldly in the name of the Lord Jesus. He spoke and disputed against the Hellenists, but they were seeking to kill him.
говорив та сперечався з грекомовними юдеями, і вони намагалися вбити його.
30 When the brothers knew it, they brought him down to Caesarea and sent him off to Tarsus.
Коли брати довідалися про це, то вивели його до Кесарії, а потім доправили до Тарса.
31 So the assemblies throughout all Judea, Galilee, and Samaria had peace and were built up. They were multiplied, walking in the fear of the Lord and in the comfort of the Holy Spirit.
Церква у всій Юдеї, Галілеї та Самарії мала спокій, зміцнювалась, ходила в страху Господньому й, отримуючи втіху Святого Духа, зростала.
32 As Peter went throughout all those parts, he came down also to the saints who lived at Lydda.
Петро, проходячи через усі [міста], прийшов до святих, які мешкали в Лідді.
33 There he found a certain man named Aeneas, who had been bedridden for eight years because he was paralyzed.
Там знайшов чоловіка, на ім’я Еней, який уже вісім років лежав у ліжку, адже був паралізований.
34 Peter said to him, “Aeneas, Jesus Christ heals you. Get up and make your bed!” Immediately he arose.
Петро промовив до нього: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе, підведись і збери своє ліжко». І вмить той піднявся.
35 All who lived at Lydda and in Sharon saw him, and they turned to the Lord.
Усі жителі Лідди та Сарона, які побачили його, навернулися до Господа.
36 Now there was at Joppa a certain disciple named Tabitha, which when translated means Dorcas. This woman was full of good works and acts of mercy which she did.
У Яффі була одна учениця, на ім’я Тавіта (що перекладається як «сарна»). Її [життя] завжди було повне добрих вчинків та милостинь, які вона робила.
37 In those days, she became sick and died. When they had washed her, they laid her in an upper room.
Саме в той час вона захворіла й померла. Її обмили та поклали у верхню кімнату.
38 As Lydda was near Joppa, the disciples, hearing that Peter was there, sent two men to him, imploring him not to delay in coming to them.
Оскільки Лідда знаходиться близько до Яффи, учні, почувши, що Петро знаходиться там, надіслали до нього двох чоловіків просити його: «Прийди до нас скоріше!»
39 Peter got up and went with them. When he had come, they brought him into the upper room. All the widows stood by him weeping, and showing the tunics and other garments which Dorcas had made while she was with them.
Петро пішов разом із ними й, коли прийшов, його повели у верхню кімнату. Усі вдови зібралися біля нього, вони плакали й показували сорочки та іншу одежу, яку Тавіта робила, коли була разом із ними.
40 Peter sent them all out, and knelt down and prayed. Turning to the body, he said, “Tabitha, get up!” She opened her eyes, and when she saw Peter, she sat up.
Петро вивів усіх із кімнати, став на коліна та помолився. Потім, повернувшись до тіла померлої, сказав: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла.
41 He gave her his hand and raised her up. Calling the saints and widows, he presented her alive.
Він, узявши її за руку, допоміг їй піднятися. Потім, покликавши святих та вдів, представив її живою.
42 This became known throughout all Joppa, and many believed in the Lord.
Про це стало відомо у всій Яффі, і багато [людей] увірувало в Господа.
43 He stayed many days in Joppa with a tanner named Simon.
Петро ж перебував у Яффі ще багато днів у Симона, який обробляв шкіру.
