Acts 8
1 Saul was consenting to his death. A great persecution arose against the assembly which was in Jerusalem in that day. They were all scattered abroad throughout the regions of Judea and Samaria, except for the apostles.
Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всї порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів.
2 Devout men buried Stephen and lamented greatly over him.
Поховали ж Стефана побожні люде, і счинили великий плач по нему
3 But Saul ravaged the assembly, entering into every house and dragged both men and women off to prison.
Савло ж руйнував церкву, входячи в доми та хапаючи і виволікаючи чоловіків і жінок, і передавав у темницю,
4 Therefore those who were scattered abroad went around preaching the word.
Которі ж порозсипались, ходили, благовіствуючи слово.
5 Philip went down to the city of Samaria and proclaimed to them the Christ.
І так, Филип, прийшовши в город Самарийський, проповідував їм Христа.
6 The multitudes listened with one accord to the things that were spoken by Philip when they heard and saw the signs which he did.
І вважав народ на слова Филипові однодушне, слухавши і бачивши ознаки, що він робив.
7 For unclean spirits came out of many of those who had them. They came out, crying with a loud voice. Many who had been paralyzed and lame were healed.
З многих бо, що мали духів нечистих, виходили вони, ревучи великим голосом; і многі розслаблені і криві сцїлялись.
8 There was great joy in that city.
І стались радощі великі в городі тому.
9 But there was a certain man, Simon by name, who used to practice sorcery in the city and amazed the people of Samaria, making himself out to be some great one,
Один же чоловік, на ймя Симон, пробував перше у городі, і чарував та дивував народ Самарийський, кажучи, що він хтось великий.
10 to whom they all listened, from the least to the greatest, saying, “This man is that great power of God.”
На него вважали всі від малого до старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.
11 They listened to him because for a long time he had amazed them with his sorceries.
Вважали ж на него через те, що доволї часу чарами дивував їх.
12 But when they believed Philip preaching good news concerning God’s Kingdom and the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.
Як же увірували Филипу, що благовіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки.
13 Simon himself also believed. Being baptized, he continued with Philip. Seeing signs and great miracles occurring, he was amazed.
Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся.
14 Now when the apostles who were at Jerusalem heard that Samaria had received the word of God, they sent Peter and John to them,
Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана,
15 who, when they had come down, prayed for them, that they might receive the Holy Spirit;
котрі прийшовши, молили ся про них, щоб прийняли Духа сьвятого.
16 for as yet he had fallen on none of them. They had only been baptized in the name of Christ Jesus.
(Ще бо ні на кого з них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.)
17 Then they laid their hands on them, and they received the Holy Spirit.
Тоді клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа.
18 Now when Simon saw that the Holy Spirit was given through the laying on of the apostles’ hands, he offered them money,
Видівши ж Симон, що положеннєм рук апостолських даєть ся Дух сьвятий, принїс їм грошей,
19 saying, “Give me also this power, that whomever I lay my hands on may receive the Holy Spirit.”
говорячи: Дайте й менї власть таку, щоб, на кого я положу руки, прийняв Духа сьвятого.
20 But Peter said to him, “May your silver perish with you, because you thought you could obtain the gift of God with money!
Петр же рече до него: Нехай срібло твоє з тобою буде на погибель, бо дар Божий думав єси за гроші здобути.
21 You have neither part nor lot in this matter, for your heart isn’t right before God.
Нема для тебе частини, анї долї в речі сїй, серце бо твоє не праве перед Богом.
22 Repent therefore of this, your wickedness, and ask God if perhaps the thought of your heart may be forgiven you.
Покай ся ж у ледарстві сьому твоїм, та благай Бога: може відпустить ся тобі думка серця твого.
23 For I see that you are in the poison of bitterness and in the bondage of iniquity.”
Бо в жовчі гіркости і в увязї неправди виджу тебе.
24 Simon answered, “Pray for me to the Lord, that none of the things which you have spoken happen to me.”
Озвав ся ж Симон та й каже: Молїть ся ви за мене Господу, щоб нїщо не найшло на мене, що ви сказали.
25 They therefore, when they had testified and spoken the word of the Lord, returned to Jerusalem, and preached the Good News to many villages of the Samaritans.
Ті ж, що сьвідвували, глаголавши слово Господнє, вернулись у Єрусалим, і в многих селах Самарийських благовіствували.
26 Then an angel of the Lord spoke to Philip, saying, “Arise, and go toward the south to the way that goes down from Jerusalem to Gaza. This is a desert.”
Ангел же Господень промовив Филипові, глаголючи: Устань, та йди на полуднє дорогою, що йде З Єрусалиму в Газу; вона пуста.
27 He arose and went; and behold, there was a man of Ethiopia, a eunuch of great authority under Candace, queen of the Ethiopians, who was over all her treasure, who had come to Jerusalem to worship.
І вставши дійшов; і ось чоловік із Єтіопиї, євнух, вельможа Кандакиї, царицї Єтіопської, що був над усїм скарбом її; він приходив поклонитись у Єрусалим;
28 He was returning and sitting in his chariot, and was reading the prophet Isaiah.
і вертав ся, а сидячи на возї своїм, читав пророка Ісаїю.
29 The Spirit said to Philip, “Go near, and join yourself to this chariot.”
Рече ж Дух Филипові: Приступи та пристань до воза сього.
30 Philip ran to him, and heard him reading Isaiah the prophet, and said, “Do you understand what you are reading?”
Приступивши ж Филип, почув його, як читав пророка Ісаїю, і рече: Чи розумієш, що читаєш?
31 He said, “How can I, unless someone explains it to me?” He begged Philip to come up and sit with him.
Він же каже: Як бо можу, коли ніхто не наведе мене? І просив Филипа, щоб, вилізши, сїв в ним.
32 Now the passage of the Scripture which he was reading was this, “He was led as a sheep to the slaughter. As a lamb before his shearer is silent, so he doesn’t open his mouth.
Місце ж писання, що читав, було се: Як овечку на зарізь ведено Його; й як ягня перед тим, хто стриже його, безголосе, так не відкривав уст своїх.
33 In his humiliation, his judgment was taken away. Who will declare His generation? For his life is taken from the earth.”
У приниженню Його суд Його взято; рід же Його хто з'ясує? бо береть ся з землї життв Його.
34 The eunuch answered Philip, “Who is the prophet talking about? About himself, or about someone else?”
Озвав ся ж євнух, і каже до Филипа: прошу тебе, про кого пророк глаголе се? про себе, чи про иншого кого?
35 Philip opened his mouth, and beginning from this Scripture, preached to him about Jesus.
Відкривши ж Филип уста свої, і почавши від писання сього, благовіствував йому Ісуса.
36 As they went on the way, they came to some water; and the eunuch said, “Behold, here is water. What is keeping me from being baptized?”
Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?
Рече ж Филип: Коли віруєш усїм серцем, то можна. Озвавши ся ж, каже: Вірую, що Син Божий Ісус Христос.
38 He commanded the chariot to stand still, and they both went down into the water, both Philip and the eunuch, and he baptized him.
І звелїв з'упинити воза; й увійшли обидва в воду, Филип і євнух; і охрестив його.
39 When they came up out of the water, the Spirit of the Lord caught Philip away, and the eunuch didn’t see him any more, for he went on his way rejoicing.
Як же вийшли з води. Дух Господень ухопив Филипа, і не бачив його більш євнух; і пійшов дорогою своєю, радуючись.
40 But Philip was found at Azotus. Passing through, he preached the Good News to all the cities until he came to Caesarea.
Филип же опинивсь ув Азотї, і проходячи проповідував по всїх городах, аж доки прийшов у Кесарию.
