2 Corinthians 11
1 I wish that you would bear with me in a little foolishness, but indeed you do bear with me.
Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
2 For I am jealous over you with a godly jealousy. For I promised you in marriage to one husband, that I might present you as a pure virgin to Christ.
Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужо-ві, щоб чистою дївою привести перед Христа.
3 But I am afraid that somehow, as the serpent deceived Eve in his craftiness, so your minds might be corrupted from the simplicity that is in Christ.
Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
4 For if he who comes preaches another Jesus whom we didn’t preach, or if you receive a different spirit which you didn’t receive, or a different “good news” which you didn’t accept, you put up with that well enough.
Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовісте, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
5 For I reckon that I am not at all behind the very best apostles.
Думаю бо, що я нічим не зоставсь позаду передніх апостолів.
6 But though I am unskilled in speech, yet I am not unskilled in knowledge. No, in every way we have been revealed to you in all things.
Хоч бо я й неук словом, та не розумом; ні, ми знані у всьому між вами.
7 Or did I commit a sin in humbling myself that you might be exalted, because I preached to you God’s Good News free of charge?
Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
8 I robbed other assemblies, taking wages from them that I might serve you.
Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
9 When I was present with you and was in need, I wasn’t a burden on anyone, for the brothers, when they came from Macedonia, supplied the measure of my need. In everything I kept myself from being burdensome to you, and I will continue to do so.
і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нікому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
10 As the truth of Christ is in me, no one will stop me from this boasting in the regions of Achaia.
(Як) істина Христова є в мені (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
11 Why? Because I don’t love you? God knows.
Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
12 But what I do, that I will continue to do, that I may cut off opportunity from those who desire an opportunity, that in which they boast, they may be recognized just like us.
Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
13 For such men are false apostles, deceitful workers, masquerading as Christ’s apostles.
Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
14 And no wonder, for even Satan masquerades as an angel of light.
І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
15 It is no great thing therefore if his servants also masquerade as servants of righteousness, whose end will be according to their works.
Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по ділам їх.
16 I say again, let no one think me foolish. But if so, yet receive me as foolish, that I also may boast a little.
Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж ні хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
17 That which I speak, I don’t speak according to the Lord, but as in foolishness, in this confidence of boasting.
А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певноті похвали.
18 Seeing that many boast after the flesh, I will also boast.
Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
19 For you bear with the foolish gladly, being wise.
Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
20 For you bear with a man if he brings you into bondage, if he devours you, if he takes you captive, if he exalts himself, or if he strikes you on the face.
Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як ганбе вас у лице.
21 To my shame, I speak as though we had been weak. Yet in whatever way anyone is bold (I speak in foolishness), I am bold also.
Робом досади глаголю, так ніби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
22 Are they Hebrews? So am I. Are they Israelites? So am I. Are they the offspring of Abraham? So am I.
Вони Євреї? І я. Вони Ізраїлітяне? І я. Вони насїннє Авраамову? І я.
23 Are they servants of Christ? (I speak as one beside himself.) I am more so: in labors more abundantly, in prisons more abundantly, in stripes above measure, and in deaths often.
Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
24 Five times I received forty stripes minus one from the Jews.
Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
25 Three times I was beaten with rods. Once I was stoned. Three times I suffered shipwreck. I have been a night and a day in the deep.
Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибині;
26 I have been in travels often, perils of rivers, perils of robbers, perils from my countrymen, perils from the Gentiles, perils in the city, perils in the wilderness, perils in the sea, perils among false brothers;
у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городі, у бідах у пустині, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
27 in labor and travail, in watchings often, in hunger and thirst, in fastings often, and in cold and nakedness.
у праці і в журбі, почасту в недосипанню, в голоді і жаждї, в постах часто, в холоді й наготі.
28 Besides those things that are outside, there is that which presses on me daily: anxiety for all the assemblies.
Опріч того, що осторонь, налягав на мене щоденна журба про всі церкви.
29 Who is weak, and I am not weak? Who is caused to stumble, and I don’t burn with indignation?
Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
30 If I must boast, I will boast of the things that concern my weakness.
Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
31 The God and Father of the Lord Jesus Christ, he who is blessed forever more, knows that I don’t lie. (aiōn g165)
Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю. (aiōn g165)
32 In Damascus the governor under King Aretas guarded the Damascenes’ city, desiring to arrest me.
У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотівши піймати мене;
33 I was let down in a basket through a window by the wall, and escaped his hands.
і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.
