John 1
1 In the beginnynge was the worde and the worde was with God: and the worde was God.
На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог.
2 The same was in the beginnynge with God.
Воно на початку було з Богом.
3 All thinges were made by it and with out it was made nothinge that was made.
Усе через Нього було створено, і нічого не було створено без Нього.
4 In it was lyfe and the lyfe was ye lyght of men
У Ньому було життя, і життя було світлом для людей.
5 and the lyght shyneth in the darcknes but the darcknes comprehended it not.
Світло світить у темряві, і темрява не здолала його.
6 There was a man sent from God whose name was Iohn.
З’явився чоловік, надісланий Богом; його ім’я – Іван.
7 The same cam as a witnes to beare witnes of the lyght that all men through him myght beleve.
Він прийшов як свідок, щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього.
8 He was not that lyght: but to beare witnes of the lyght.
Не він був світлом, але він [прийшов], щоб свідчити про світло.
9 That was a true lyght which lyghteth all men that come into the worlde.
То було справжнє світло, яке освітлює кожну людину, приходячи у світ.
10 He was in ye worlde and the worlde was made by him: and yet the worlde knewe him not.
Воно було у світі, і світ через Нього був створений, але світ Його не впізнав.
11 He cam amonge his (awne) and his awne receaved him not.
Він прийшов до своїх, та свої не прийняли Його.
12 But as meny as receaved him to them he gave power to be the sonnes of God in yt they beleved on his name:
А всім, хто прийняв Його й повірив у Його ім’я, Він дав право стати дітьми Божими,
13 which were borne not of bloude nor of the will of the flesshe nor yet of the will of man: but of God.
народженими не від крові, не через тілесне бажання й не через бажання чоловіка, а народженими від Бога.
14 And the worde was made flesshe and dwelt amonge vs and we sawe the glory of it as the glory of the only begotten sonne of ye father which worde was full of grace and verite.
Слово стало людиною й оселилося серед нас. І ми бачили Його славу, славу як Єдинородного [Сина] від Отця, повного благодаті та істини.
15 Iohn bare witnes of him and cryed sayinge: This was he of whome I spake he that cometh after me was before me because he was yer then I.
Іван свідчив про Нього, проголошуючи: «Він Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде після мене, величніший за мене, бо Він був переді мною“».
16 And of his fulnes have all we receaved even (grace) for grace.
Адже з Його повноти ми всі отримали благодать за благодаттю.
17 For the lawe was geven by Moses but grace and truthe came by Iesus Christ.
Бо Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина прийшли через Ісуса Христа.
18 No ma hath sene God at eny tyme. The only begotte sonne which is in ye bosome of ye father he hath declared him.
Бога ніхто не бачив, тільки Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, – Він явив [Його].
19 And this is the recorde of Iohn: When the Iewes sent Prestes and Levites from Ierusalem to axe him what arte thou?
І ось свідчення Івана, коли юдейські керівники з Єрусалима надіслали до нього священників та левітів запитати Його: ―Ти хто?
20 And he confessed and denyed not and sayde playnly: I am not Christ.
Він визнав, не заперечив, а визнав: ―Я не Христос!
21 And they axed him: what then? arte thou Helyas? And he sayde: I am not. Arte thou a Prophete? And he answered no.
Вони запитали його: ―Тоді хто ти? Ілля? Він відповів: ―Ні! ―То ти Пророк? Він відповів: ―Ні!
22 Then sayd they vnto him: what arte thou that we maye geve an answer to them that sent vs: What sayest thou of thy selfe?
Вони ж запитали: ―Тоді хто ж ти? Щоб ми дали відповідь тим, хто надіслав нас. Що ти кажеш про себе?
23 He sayde: I am the voyce of a cryar in the wyldernes make strayght the waye of the Lorde as sayde the Prophete Esaias.
Він відповів, як сказав пророк Ісая: ―Я – «голос, який кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві“».
24 And they which were sent were of the pharises.
Посланці ж були із фарисеїв.
25 And they axed him and sayde vnto him: why baptisest thou then yf thou be not Christ nor Helyas nether a Prophet?
Вони запитали його: ―Якщо ти не Христос, не Ілля й не Пророк, чому ж ти хрестиш?
26 Iohn answered them sayinge: I baptise with water: but one is come amonge you whom ye knowe not
Іван відповів їм: ―Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте.
27 he it is that cometh after me whiche was before me whose sho latchet I am not worthy to vnlose.
Він іде після мене, і я не достойний розв’язати ремінці Його сандалій.
28 These thinges were done in Bethabara beyonde Iordan where Iohn dyd baptyse.
Це сталося у Віфанії, біля Йордану, де Іван хрестив.
29 The nexte daye Iohn sawe Iesus commyge vnto him and sayde: beholde the lambe of God which taketh awaye the synne of the worlde.
Наступного дня Іван побачив Ісуса, Який ішов до нього, і сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере [на Себе] гріх світу.
30 This is he of whom I sayde. After me cometh a man which was before me for he was yer then I
Це Той, про Кого я казав: „Після мене йде Чоловік, величніший за мене, бо Він був переді мною“.
31 and I knew him not: but that he shuld be declared to Israell therfore am I come baptisynge with water.
Я сам не знав Його, але я прийшов хрестити водою для того, щоб Він був об’явлений Ізраїлеві».
32 And Iohn bare recorde sayinge: I sawe the sprete descende from heven lyke vnto a dove and abyde apon him
Іван свідчив кажучи: «Я бачив Духа, Який сходив, як голуб, із неба й залишився на Ньому.
33 and I knewe him not. But he that sent me to baptise in water the same sayde vnto me: apon whom thou shalt se the sprete descende and tary styll on him the same is he which baptiseth with the holy goost.
І я б не впізнав Його, але Той, Хто надіслав мене хрестити водою, сказав мені: „Над ким побачиш Духа, Який сходить та залишається, – Він є Той, Хто хрестить Святим Духом“.
34 And I sawe and bare recorde that this is the sonne of God.
Я бачив це та засвідчую, що Він – Син Божий».
35 The next daye after Iohn stode agayne and two of his disciples.
Наступного дня Іван знову стояв із двома своїми учнями.
36 And he behelde Iesus as he walked by and sayde: beholde the lambe of God.
Побачивши Ісуса, Який ішов [повз них], сказав: «Ось Агнець Божий!»
37 And the two disciples hearde him speake and folowed Iesus.
Обидва його учні, почувши ці слова, пішли за Ісусом.
38 And Iesus turned about and sawe them folowe and sayde vnto them: what seke ye? They sayde vnto him: Rabbi (which is to saye by interpretacion Master) where dwellest thou?
Обернувшись, Ісус побачив, що вони йдуть за Ним, і спитав їх: ―Чого ви шукаєте? Вони відповіли: ―Равві (що в перекладі означає «Учителю»), де Ти живеш?
39 He sayde vnto them: come and se. They came and sawe where he dwelt: and abode with him that daye. For it was about the tenthe houre.
Він відповів: ―Ідіть та побачите. Вони пішли та побачили, де Він живе, і залишились у Нього того дня. Це було близько десятої години.
40 One of the two which hearde Iohn speake and folowed Iesus was Andrew Simon Peters brother.
Одним із цих двох, що чули [слова] Івана та пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
41 The same founde his brother Simon fyrst and sayde vnto him: we have founde Messias which is by interpretacion annoynted:
Він першим розшукав свого брата Симона й сказав йому: «Ми знайшли Месію» (що в перекладі означає «Христос»).
42 and brought him to Iesus. And Iesus behelde him and sayde: thou arte Simon the sonne of Ionas thou shalt be called Cephas: which is by interpretacion a stone.
Він привів його до Ісуса. Подивившись на Нього, Ісус сказав: «Ти Симон, син Йони, будеш називатися Кифа» (що в перекладі означає «Петро»).
43 The daye folowynge Iesus wolde goo into Galile and founde Philip and sayde vnto him folowe me.
Наступного дня Ісус вирішив піти до Галілеї. Він знайшов Филипа та сказав йому: «Іди за Мною!»
44 Philip was of Bethsaida the cite of Andrew and Peter.
Филип був із Віфсаїди, з того ж міста, що й Андрій та Петро.
45 And Philip founde Nathanael and sayde vnto him. We have founde him of whom Moses in the lawe and the prophetes dyd wryte. Iesus the sonne of Ioseph of Nazareth.
Филип знайшов Нафанаїла й сказав йому: ―Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі та Пророки. Це Ісус, син Йосифа з Назарета.
46 And Nathanael sayde vnto him: can ther eny good thinge come out of Nazareth? Philip sayde to him: come and se.
Нафанаїл сказав: ―Хіба з Назарета може бути щось добре? Филип відповів: ―Іди та подивись!
47 Iesus sawe Nathanael commynge to him and sayde of him. Beholde a ryght Israelite in who is no gyle.
[Коли] Ісус побачив Нафанаїла, що йшов до Нього, то сказав про нього: ―Ось істинний ізраїльтянин, у якому немає лукавства.
48 Nathanael sayd vnto him: where knewest thou me? Iesus answered and sayde vnto him: Before that Philip called the when thou wast vnder ye fygge tree I sawe the.
Нафанаїл запитав: ―Звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: ―Ще перед тим, як Филип покликав тебе, Я бачив тебе під смоковницею.
49 Nathanael answered and sayde vnto him: Rabbi thou arte the sonne of God thou arte the kynge of Israel.
Нафанаїл відповів: ―Равві, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлю!
50 Iesus answered and sayd vnto him: Because I sayde vnto the I sawe the vnder the fygge tree thou belevest. Thou shalt se greater thinges then these.
Ісус сказав у відповідь: ―Ти повірив, тому що Я сказав, що бачив тебе під смоковницею? Ти більше від цього побачиш.
51 And he sayde vnto him: Verely verely I saye vnto you: herafter shall ye se heven open and the angels of God ascendynge and descendynge over the sonne of man.
Потім сказав: ―Істинно кажу вам: «ви побачите відкриті небеса й Божих ангелів, які підіймаються та опускаються»на Сина Людського.
