Acts 16
1 He came then (both *no) to Derbe and (to *no) Lystra. And behold a disciple certain was there, named Timothy, [the] son of a woman (certain *k) Jewish believing, father however a Greek;
Прийшовже у Дервию та в Листру; і ось був там один ученик, на ймя Тимотей, син однієї жінки, вірної Жидівки, батька ж Грека,
2 who was well spoken of by the in Lystra and Iconium brothers.
що мав добру славу між братами у Листрі та Ікониї.
3 This one wanted Paul with him to go forth, and having taken he circumcised him on account of the Jews those being in the parts those; they knew for all that a Greek (the father *N+kO) of him was.
Сього схотів Павел узяти з собою; і взявши обрізав його задля Жидів, що були в тих місцях; знали бо всі батька його, що був Грек.
4 While then they were passing through the cities, they were delivering to them to keep the decrees which [were] decided on by the apostles and (of the *k) elders who [were] in Jerusalem.
Як же проходили городи, передавали їм хоронити устави, постановлені від апостолів та старших, що в Єріусалимі.
5 The indeed therefore churches were strengthened in the faith and were increasing in number every day.
Церкви ж утверджувались у вірі, і прибували числом що-дня.
6 (they passed through *N+kO) then Phrygia and (the *k) Galatian region having been forbidden by the Holy Spirit to speak the word in Asia,
Як же пройшли Фригию та Галацьку сторону, заборонив їм сьвятий Дух промовляти слово в Азиї.
7 having come (then *no) down to Mysia they were attempting (into *N+kO) Bithynia (to go, *N+kO) and not did allow them the Spirit (of Jesus. *NO)
Прийшовши ж в Мисию, поривались ійти в Витинию, і не пустив їх Дух.
8 having passed by then Mysia they came down to Troas.
Перейшовши ж Мисию, прийшли в Трояду.
9 And a vision during the night to Paul appeared: A man of Macedonia certain was already standing (and *no) beseeching him and saying; Having passed over into Macedonia do help us.
І явилось уночі видїннє Павлу: стояв один чоловік Македонець, благаючи його й говорячи: Прийшовши в Македонцю, поможи нам.
10 When now the vision he had seen, immediately we sought to go forth to Macedonia concluding that he has called us (God *N+KO) to evangelise to them.
Як же видїннє увидїв, забажали ми зараз іти в Македонцю, зрозумівши, що Господь покликав нас благовіствувати їм.
11 Having sailed (then *N+KO) from Troas we made a straight course to Samothrace, (and *N+kO) the following day to Nea Polis,
Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию, другого ж дня в Неаполь,
12 (and from there and from there *N+kO) to Philippi, which is ([the] leading [city] *N+kO) (of the *ko) district of Macedonia [the] city, [and Roman] colony. We were now in (this *NK+o) city staying days some.
а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї - осада. Пробували ж ми в сьому городі кілька днїв.
13 On the then day of the Sabbaths we went forth outside the (gate *N+KO) by a river where (we were accustomed *N+KO) (prayer *N+kO) to have, And having sat down we were speaking to those having gathered women.
А субітнього дня вийшли геть а города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посідавши говорили до жінок, що посходились.
14 And a certain woman named Lydia, a seller of purple of [the] city of Thyatira worshiping God, was listening of whom the Lord opened the heart to attend to the [things] being spoken by Paul.
І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголанє від Павла.
15 When then she was baptized and the house of her, she begged saying; If you have judged me faithful to the Lord to be, having entered into the house of mine (do remain; *N+kO) And she persuaded us.
Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.
16 It happened now going of us to (the *no) [place of] prayer, a girl certain having a spirit (Python meeting by *N+kO) us, who gain much was bringing the masters of her by fortune-telling.
Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи.
17 She (having followed *N+kO) after Paul and us was crying out saying; These men servants of the God Most High are, who proclaim (to you *N+KO) [the] way of salvation.
Ся, йдучи слїдом за Павлом та. за нами, покликувала, кажучи: Сї люде - слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.
18 This then she was continuing for many days. Having been distressed then Paul and having turned to the spirit he said; I command you in (the *k) name of Jesus Christ to come out from her. And it came out on [the] same hour.
Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.
19 Having seen now the masters of her that was gone the hope of the profit of them, having taken hold of Paul and Silas they dragged [them] into the marketplace before the rulers,
Видївши ж пани її, що пропала надія заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.
20 and having brought up them to the magistrates they said; These men exceedingly trouble of us the city Jews being;
І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,
21 and preach customs that not it is lawful for us to accept nor to practice Romans being.
і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.
22 And rose up together the crowd against them, and the magistrates having torn off of them the garments were commanding to beat with rods;
І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звеліли бити їх.
23 Many (then *NK+o) having laid on them blows they cast [them] into prison having charged the to jailer strictly to keep them;
І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх
24 who an order such (having received *N+kO) threw them into the inner prison and the feet fastened of them in the stocks.
Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.
25 Toward now midnight Paul and Silas praying they were singing praises to God; Were listening now to them the prisoners.
О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.
26 Suddenly then earthquake there was a great so that shaking the foundations of the prison house; were opened (then *N+kO) immediately the doors all, and of all the chains were loosed.
Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.
27 Awoken then having been the jailer and was seeing having opened the doors of the prison, having drawn [his] sword he was about himself to execute supposing to have escaped the prisoners.
Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відтинені двері темниці, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтікали вязники.
28 Called out however in a loud voice Paul saying; Not may do to yourself harm; all for we are here.
Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нічого лихого, всї бо ми тут.
29 Having called for now lights he rushed in and terrified having become he fell down before Paul and Silas,
Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сиди,
30 And having brought them out he was saying; Sirs, what of me is necessary to do that I may be saved?
а, вивівши їх геть, каже: Добродії, що менї робити, щоб спастись?
31 And they said; do believe on the Lord Jesus (Christ *K) and will be saved you yourself and the household of you.
Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.
32 And they spoke to him the word of the (Lord *NK+O) (along with *N+kO) all those in the house of him.
І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його.
33 And having taken them in that [very] hour of the night he washed [them] from the wounds, and he was baptized he himself and the [household] of him (all *NK+o) immediately.
І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.
34 Having brought then them into the house (of him *ko) he laid a table [for them] and (rejoiced *NK+o) with all [his] household having believed in God.
І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся з усїм домом, увірувавши в Бога.
35 When day then having come sent the magistrates the officers saying; do release the men those.
Як же настав день, прислали воїводи наличників, кажучи: Відпусти людей сих.
36 Reported then the jailer words these to Paul that Have sent the captains that you may be let go; Now therefore having gone out do depart in peace.
Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;
37 But Paul was saying to them; Having beaten us publicly uncondemned men Romans being, they cast [us] into prison, and now secretly us do they throw out? No indeed! Instead having come themselves us they should bring out.
Павел же рече: Бивши нас прилюдно неосуджених людей римських, повкидали в темницю, а тепер потай нас виганяють? Нї бо, а нехай самі, прийшовши, виведуть нас.
38 (Reported *N+kO) then to the magistrates the officers declarations these; (and *k) They were afraid (then *no) having heard that Romans they are,
Звістили ж воїводам паличники слова сї; і перелякались, почувши, дцо вони Римляне.
39 And having come they appealed to them and having brought [them] out they were asking [them] (to go out *N+kO) (of *no) the city.
І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.
40 Having gone forth then (out of *N+kO) the prison they came (to *N+kO) Lydia; and having seen [them] they exhorted the brothers (them *k) and departed.
І, вийшовши вони з темницї, прийшли до Лидиї, і, побачивши братів, утішили їх, та й пійшли.
