1 Corinthians 4
1 So us should regard a man as servants of Christ and stewards of the mysteries of God.
Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
2 (In this case *N+kO) moreover it is required in the stewards that faithful one may be found.
Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
3 Me myself however to [the] smallest matter it is that by you I may be examined or by a human court; In fact neither myself do I examine.
Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; ні, я й сам себе не суджу.
4 No [thing] for against myself I have been conscious of; yet not by this have I been justified; the [One] however judging me [the] Lord is.
Бо нічого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
5 So then not before [the] time anything do judge until when may have come the Lord, who both will bring to light the hidden things of darkness and will make manifest the motives of the hearts; and then the praise will come to each from God.
Тимже ні про що перше часу не судіть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тоді похвала, буде кожному від Бога,
6 These things now, brothers, I have applied to myself and Apollos on account of you, so that in us you may learn not beyond (what [things] *N+kO) has been written (to think *k) that not one for one you be puffed up over the other.
Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, шо написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
7 Who for you makes different? What now have you which not you did receive? If now even you did receive [it], why boast you as not having received [it]?
Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
8 Already satiated you are, already you have been enriched, apart from us you reigned; and I wish that really you did reign, so that also we ourselves you may reign with.
Ви вже ситі, вже забагатіли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
9 I think for (that *k) God us apostles last has exhibited as appointed to death, because a spectacle we have become to the world both to angels and to men.
Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останніх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
10 We ourselves [are] fools on account of Christ you yourselves however wise in Christ; we ourselves weak you yourselves however strong; You yourselves honored we ourselves however without honor.
Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
11 As far as the present hour both we hunger and thirst and are poorly clad and are buffeted and wander homeless
Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуемо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
12 and we toil working with [our] own hands; Being reviled we bless, being persecuted we endure,
і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
13 (being defamed *N+kO) we entreat, As [the] scum of the earth we have become, of all [the] refuse until now.
нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всім аж досі.
14 Not shaming you do I write these things, but as children of mine beloved (admonishing [you]. *N+kO)
Не на сором вам се пишу, а яко дітей моїх любих остерегаю.
15 If for ten thousand guardians you shall have in Christ yet not many fathers; in for Christ Jesus through the gospel I myself you begot.
Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
16 I exhort therefore you, imitators of mine do become.
Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
17 On account of this I sent to you Timothy, who is my child beloved and faithful in [the] Lord, who you will remind of the ways of mine that [are] in Christ (Jesus, *NO) even as everywhere in every church I teach.
Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господі, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
18 As to not coming now of me to you were puffed up some;
Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
19 I will come however soon to you, if the Lord wishes, and I will find out not the talk of those puffed up but the power.
Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
20 Not for in word the kingdom of God [is] but in power.
Не в слові бо царство Боже, а в силї.
21 What desire you? With a rod I may come to you or in love a spirit then of gentleness?
Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?
