1 Corinthians 15
1 I make known now to you, brothers, the gospel that I evangelised to you, which also you received, in which also you have stood
Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
2 through which also you are being saved, to the word I evangelised to you if you hold fast, unless only except in vain you have believed.
котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
3 I delivered for to you in [the] foremost what also I received that Christ died for the sins of us according to the Scriptures
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
4 and that He was buried and that He has been raised on the day the third according to the Scriptures
і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
5 and that He appeared to Cephas, then to the Twelve.
і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.
6 Thereafter He appeared to above five hundred brothers at once of whom the greater part remain until now, some however (and *k) were fallen asleep.
Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досі, инші ж і впокоїлись,
7 Then He appeared to James, then to the apostles all.
Після того явив ся Якову, а потім усім апостолам.
8 Last then of all as an untimely birth He appeared also to me. also to me.
На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
9 I myself for am the least of the apostles who not am fit to be called an apostle, because I persecuted the church of God;
Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
10 By [the] grace however of God I am what I am, and the grace of Him toward me myself not void has been, Rather more excessive than them all I toiled, not I myself however, but the grace of God that [was] with me myself.
Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11 Whether therefore I myself or they, thus we preach and thus you believed.
Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12 If now Christ is preached that out from [the] dead He has been raised, how say among you some that a resurrection of [the] dead not there is?
Коли ж про Христа проповідуеть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13 If however a resurrection of [the] dead not there is, neither Christ has been raised;
Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14 if then Christ not has been raised, [is] void then (also *no) the preaching of us, void (now *k) also the faith (of you. *NK+O)
коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15 We are found then also false witnesses of God, because we have witnessed concerning God that He raised up Christ whom not He has raised if indeed if indeed then [the] dead not are raised;
І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога; що воскресив Христа, котрого не воскресив, - коли мертві не встають.
16 If for [the] dead not are raised, neither Christ has been raised;
Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
17 if then Christ not has been raised, [is] futile the faith of you (is; *o) still you are in the sins of you;
А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших
18 Then also those having fallen asleep in Christ have perished.
Тоді й померші в Христї погибли.
19 If in life this in Christ already hoping we are only, more to be pitied than all men we are.
Коли тільки в сьому житті вповаємо на Христа, то окаяннїшї (нещасливійші) ми всіх людей.
20 Now however Christ has been raised out from [the] dead, firstfruit of those having fallen asleep (he became. *K)
Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
21 Since for through a man [came] death also through a man resurrection of [the] dead.
Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
22 For as indeed in Adam all die, so also in Christ all will be made alive.
Як бо в Адамі всі вмирають, так і в Христї всі оживають.
23 each however in the own order: [the] firstfruit Christ, then those of Christ at the coming of Him;
Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приході Його.
24 then the end, when (He may hand over *N+k+o) the kingdom to the God and Father, when He may have annulled all dominion and all authority and power;
Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
25 It behooves for Him to reign until that (when *k) He may have put all the enemies under the feet of Him.
Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
26 [The] last enemy to be abolished [is] death.
Останній ворог зруйнуєть ся - смерть.
27 All things for He has put in subjection under the feet of Him; When however it may be said that all things have been put in subjection, [it is] evident that [is] excepted the [One who] having put in subjection to Him all things;
Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28 When now shall have been subjected to Him all things, then also Himself the Son will be put in subjection to the [One] having put in subjection to Him all things, so that may be God all in all.
Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
29 Otherwise what will they do who are baptized for the dead? If at all [the] dead not are raised; why also are they baptized for (them? *N+KO)
Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсім мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
30 Why also we ourselves are in danger every hour?
Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
31 Every day I die, as surely as (in you *NK+O) boasting, (brothers *NO) which I have in Christ Jesus the Lord of us.
Що-дня вмираю; так (по правді нехай буде) мені ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господі нашому.
32 If according to man I fought wild beasts in Ephesus, what to me the profit? If [the] dead not are raised, Let us eat and let us drink, tomorrow for we die.
Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в ЄФесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
33 Not do be misled: Do corrupt morals good companionships bad.
Не обманюйте себе: ледачі бесіди псують добрі звичаї.
34 do sober up righteously and not do sin; ignorance for of God some have; to [the] shame of you (I speak. *N+kO)
Протверезїть ся праведно та не грішить; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
35 But will say someone; How are raised the dead? With what then body do they come?
Та хто-небудь скаже: Як у стануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
36 Fool you yourself What you sow not does come to life only unless it may die;
Безумний! що ти сієш, не оживе, коли не вмре.
37 And what you sow, not the body that will be you sow but a bare grain, if it would be of wheat or of some of the rest;
І що сїєш, не тіло будуче сієш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
38 But God gives to it a body even as He has willed and to each of the seeds [its] own body.
Бог же дає йому тіло, яке схоче, і кожному насїнню своє тіло.
39 Not all flesh [is] the same flesh but one indeed (flesh *k) of men, another however flesh of beasts, another however (flesh *no) of birds another however of fish.
Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
40 And bodies [there are] heavenly and bodies earthly; But one indeed [is] the of the heavenly glory, another however that of the earthly.
(Єсть) і тіла небесні й тіла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
41 One [is] [the] glory of [the] sun, and another [the] glory of [the] moon, and another [the] glory of [the] stars; star for from star differs in glory.
Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
42 So also [is] the resurrection of the dead. It is sown in decay, it is raised in immortality;
Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлінню.
43 It is sown in dishonor, it is raised in glory; It is sown in weakness, it is raised in power;
Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
44 It is sown a body natural, it is raised a body spiritual. (If *NO) there is a body natural, there is also (body *k) spiritual.
Сїєть ся тїло душевне, устає тіло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
45 So also it has been written: Became the first man Adam into a soul living; the last Adam into a spirit life-giving.
Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останній Адам духом животворящим.
46 However not first [was] the spiritual but the natural, then the spiritual.
Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
47 The first man [was] from [the] earth made of dust, the second man ([is] the Lord *K) from heaven.
Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
48 As the [one] made of dust, so also [are] those of the earth, and as the heavenly [one], so also those of heaven;
Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
49 And even as we have born the image of the earthly, (we will bear *NK+o) also the image of the heavenly.
І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
50 This now I say, brothers, that flesh and blood [the] kingdom of God to inherit not (is able, *N+kO) nor the decay the immortality does inherit.
Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
51 Behold a mystery to you I tell; All (indeed *k) not we will sleep, all however we will be changed —
Ось тайну вам глаголю: Всі нї впокоїмось, всі ж перемінимось.
52 in an instant in [the] twinkling of an eye at the last trumpet; [The] trumpet will sound for, and the dead will be raised imperishable, and we ourselves will be changed.
У хвилину, у миг ока, за останньою трубою - бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
53 It behooves for perishable this to put on imperishable and mortal this to put on immortality.
Треба бо тлінному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмерте.
54 When now perishable this may have put on [the] imperishable and mortal this may have put on immortality, then will come to pass the word which written: Has been swallowed up death in victory.
Як же тлінне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тоді станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда? (Hadēs g86)
56 And the sting of death [is] sin, and the power of sin the law.
Жоло ж смерти - гріх, а сила гріха - закон.
57 however to God [be] thanks who is giving us the victory through the Lord of us Jesus Christ.
Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
58 Therefore, brothers of mine beloved, steadfast do be, immovable, abounding in the work of the Lord always, knowing that the toil of you not is in vain in [the] Lord.
Тимже, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючисі у дїлї Господньому завсїди, знаючи що праця ваша не марна перед Господем.
