Luke 24
1 On the Sabbath Day they rested in obedience to the commandment, but in the deep dawn of the first day of the week they took the spices which they had prepared, and came to the tomb.
Першого дня тижня, рано-вранці, вони прийшли до гробниці та принесли пахощі, які приготували.
2 And they found the stone rolled away from the tomb,
І виявили, що камінь від гробниці був відвалений.
3 and on entering they did not find the body of the Lord Jesus.
Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
4 While they were still perplexed over this, it happened that the two men stood near them in dazzling raiment.
І раптом перед розгубленими [жінками] з’явилися двоє чоловіків у яскравих одежах.
5 They were terrified, and bowed down their faces to the ground, but the men said to them. "Why are you seeking him who lives among the dead?
Налякані [жінки] схилили свої обличчя до землі. Але ті сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого серед мертвих?
6 "He is not here; he is risen. Do you remember how he told you when he was still in Galilee
Немає Його тут: Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї:
7 that the Son of man had to be betrayed into the hands of sinful men, and to be crucified, and to rise on the third day?"
„Син Людський має бути виданий у руки грішників і розіп’ятий, а третього дня воскресне“».
8 Then they recollected his words,
І вони пригадали собі слова [Ісуса].
9 and turning away from the tomb they told all this to the eleven, and to all the rest.
Повернувшись від гробниці, розповіли про все одинадцятьом і всім іншим.
10 It was Mary Magdalene, Joanna, and Mary, the mother of James, and the rest of the women who were telling all this to the apostles.
То були Марія Магдалина, Іванна, Марія – мати Якова, та інші [жінки], які сказали про це апостолам.
11 But the whole story seemed to them but an idle tale; and they disbelieved the women.
Але ці слова їм здалися нісенітницями, і не повірили їм.
12 Peter, however, got up and ran to the tomb, but when he stooped and looked in he saw the linen wrappings by themselves, and he departed to his home, wondering at that which was come to pass.
Однак Петро піднявся та побіг до гробниці. Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину. І повернувся додому, здивований тим, що сталося.
13 On that same day two of his disciples were walking to Emmaus, a village about seven miles from Jerusalem.
Того ж дня двоє з них пішли в село, яке знаходилося на відстані шістдесяти стадіїв від Єрусалима й звалося Емаус.
14 They were talking together about all these events,
[Дорогою] вони розмовляли між собою про все, що сталося.
15 and as they talked and discussed matter, Jesus himself drew near and began walking beside them.
А коли вони говорили й дискутували, Сам Ісус наблизився та пішов разом із ними.
16 But their eyes continued to be held that they should not recognize him even for an instant,
Але їхні очі були стримані, щоб не впізнали Його.
17 And he said to them, "What words are these that you are exchanging one with another, as you walk along?"
[Ісус] спитав їх: ―Про що ви говорите між собою в дорозі? Вони зупинилися, повні смутку;
18 They stood still, looking sad. And one of them named Cleopas, answered him, "Do you sojourn alone in Jerusalem, that you do not know what things have been happening there these days?"
і один із них, на ім’я Клеопа, промовив: ―Ти, мабуть, єдиний з прибулих до Єрусалима, хто не знає про те, що сталося в ці дні.
19 "What kind of things?" he answered. And they said. "The things concerning Jesus of Nazareth, who was a prophet mighty in deed and word before God and all the people;
Він спитав: ―Про що саме? Вони відповіли: ―Про те, що сталося з Ісусом із Назарета, Який був сильним пророком у дії та слові перед Богом та всіма людьми.
20 "and how our high priest and ruler delivered him to be condemned to death and crucified him.
Як первосвященники та керівники наші видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його.
21 "But we were hoping that it was he who should redeem Israel. Yes, and besides all this is the third day since these things happened.
Ми ж сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїль. Але ось уже третій день, як все це сталося.
22 "Moreover, some women of our company amazed us. They went to his tomb at daybreak,
Крім того, деякі наші жінки здивували нас. Вони на світанку пішли до гробниці
23 "and found that his body was not there; then they came and told us that besides they had seen a vision of angels, who said that he was alive.
та, не знайшовши Його тіла, прийшли й розказали, що бачили ангелів, які їм з’явилися й сказали, що Він живий.
24 "Thereupon some of our own party to the tomb, and found it even so as the women had said, but him they did not see."
Тоді деякі з нас пішли до гробниці й знайшли все так, як казали жінки, але Його не бачили.
25 "O foolish men," said Jesus, "slow of heart to believe all that the prophets have spoken!
Він сказав їм: ―О нерозумні та повільні серцем, щоб повірити в усе, що казали пророки!
26 "Behooved it not the Christ to suffer thus, and then to enter into his glory?"
Хіба Христос не мав постраждати та увійти у славу Свою?
27 And beginning with Moses and the Prophets, he interpreted all the passages concerning himself.
І, почавши від Мойсея та всіх пророків, пояснив їм, [що написано] в усіх Писаннях про Нього.
28 When they drew near to the village to which they are were going, he appeared to be going farther.
Коли наблизились до села, куди йшли, Він удав, що бажає йти далі.
29 But they urged him to stay with them, saying, "Abide with us, for it is toward evening, and the day is now far spent."
Але вони просили Його, кажучи: ―Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день закінчується. Він увійшов у дім та залишився з ними.
30 So he went in to stay with them. But as he sat down with them, and took bread, and had blessed and broken it, and was handing it to them,
Коли сиділи за столом, Він узяв хліб, благословив його, розламав і дав їм.
31 their eyes were opened, and they recognized him, and he vanished out of their sight.
Тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий.
32 "Were not our hearts burning within us," they said to each other, "while we were talking with him on the way, and he was opening to us the scriptures?"
І вони казали один до одного: «Чи не палали в нас серця, коли Він говорив із нами в дорозі та відкривав нам Писання?»
33 So they rose and returned to Jerusalem that very hour, and found the Eleven and the others all met together,
І тієї ж миті вони встали й повернулися в Єрусалим. Там вони знайшли зібраних разом одинадцятьох і тих, що були з ними,
34 saying, "The Lord is really risen, and has appeared to Simon!"
які говорили, що Господь дійсно воскрес та з’явився Симонові.
35 Then they began to tell what happened on the road, and he was known to them when he broke the bread.
Потім ці двоє розповіли, що сталося в дорозі і як вони впізнали [Ісуса], коли Він розламав хліб.
36 While they were yet speaking he stood among them and said, "Peace be to you!"
Коли вони ще говорили, Сам [Ісус] з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!»
37 They were startled and terrified and thought that they were seeing a ghost.
Вони завмерли та злякалися, бо подумали, що бачать духа.
38 And he said to them. "Why are you disturbed? And why do questions rise in your hearts?
Він же сказав їм: «Чому ви налякані й чому постають сумніви у ваших серцях?
39 "Look at my hands and my feet. It is I! Feel me and see; for a ghost has not flesh and blood as I have."
Погляньте на руки та на ноги Мої. Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й подивіться: дух не має тіла та кісток, а Я, як бачите, маю!»
40 Then he showed them his hands and feet.
Кажучи це, показав їм Свої руки та ноги.
41 But while they still did not believe it for joy, and were filled with wonder, he asked them, "Have you anything here to eat?"
Коли ж вони від радості та здивування ще не вірили, Він сказав: «Чи маєте тут щось поїсти?»
42 So they gave him a piece of broiled fish,
Вони дали Йому шматок запеченої риби та мед у сотах.
43 and he took it and ate it in their presence.
Він узяв та їв перед ними.
44 Then he said to them, "These are my words which I spoke to you while I was still with you, how all things must be fulfilled which are written in the Law of Moses, and the prophets, and the Psalms concerning me."
Потім сказав їм: «Це слова Мої, які Я говорив вам, коли ще був із вами: має здійснитися все, що написано про Мене в Законі Мойсея, у Пророків та в Псалмах».
45 Then he opened their minds to understand the Scriptures,
Тоді відкрив їм розум, щоб зрозуміли Писання.
46 and he said. "Thus it is written that the Christ should suffer and rise again from the dead, the third day;
Та промовив: «Так написано, що Христос має постраждати та третього дня воскреснути з мертвих.
47 "and that repentance unto remission of sins should be preached in his name unto all the nations, beginning from Jerusalem.
І в Його ім’я буде проповідуватися покаяння та прощення гріхів усім народам, почавши від Єрусалима.
48 "You must bear testimony to this.
Ви свідки цьому.
49 "And I will send forth the promise of my Father upon you. But tarry in Jerusalem until you are clothed with power from on high."
І ось Я надішлю вам обітницю Мого Отця. Ви ж залишайтесь у місті, доки не будете зодягнені силою з висоти!»
50 And he led them out until they were over against Bethany; and he lifted up his hands and blessed them.
Потім вивів їх із міста до Віфанії та, піднявши руки Свої, благословив їх.
51 And it happened that while he was blessing them, that he parted from them and was carried into heaven.
Благословляючи їх, Він почав віддалятися від них та возноситися на небо.
52 And they worshiped him and returned to Jerusalem with great joy,
Вони ж, вклонившись Йому, з великою радістю повернулися в Єрусалим.
53 and were continually in the temple, blessing God.
І весь час перебували в Храмі, благословляючи Бога. Амінь.
