Luke 16
1 Jesus told his disciples this story. “There was once a rich man whose manager was accused of wasting what belonged to his master.
Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.
2 So the rich man called in his manager, and asked him, ‘What's this I hear about you? Bring in your accounts, because you won't be continuing as manager.’
І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай мені перелік з твого приставництва, бо неможна вже тобі бути приставником.
3 The manager said to himself, ‘Now what will I do since my master is going to fire me from my job? I'm not strong enough to dig, and I'm ashamed to beg.
Каже ж у собі приставник: Що мені робити, що пан мій бере при-ставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.
4 Oh, I know what I'm going to do so that when I'm sacked as manager people will make me welcome in their homes.’
Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставнищтва, прийняли мене в господи свої.
5 So he invited all those who were in debt to his master to come and see him. He asked the first one, ‘How much do you owe my master?’
І покликавши кожного з довжників пава свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?
6 The man replied, ‘A hundred units of oil.’ He said to him, ‘Sit down quickly. Take your bill, and change it to fifty.’
Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.
7 Then he said to another, ‘How much do you owe?’ The man replied, ‘A hundred units of wheat.’ He said to him, ‘Take your bill and change it to eighty.’
Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшениці. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.
8 The rich man commended his dishonest manager for his cunning idea. The children of this world are more cunning towards one another than are the children of light. (aiōn g165)
І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріші над синів сьвітла в роді своїм. (aiōn g165)
9 I tell you, use the wealth of this world to make friends for yourselves so that when it's gone, you'll be welcomed into an eternal home. (aiōnios g166)
І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї. (aiōnios g166)
10 If you can be trusted with very little you can also be trusted with much; if you are dishonest with very little you will also be dishonest with much.
Вірний у найменшому і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.
11 So if you can't be trusted when it comes to worldly wealth, who will trust you with true riches?
Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?
12 And if you can't be trusted with what belongs to someone else, who will trust you with what is yours?
І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?
13 No servant can obey two masters. Either he will hate one and love the other, or he will be devoted to one and despise the other. You can't serve both God and Money.”
Жаден слуга не може двом павам служити: або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.
14 The Pharisees, who loved money, heard what Jesus said and laughed at him.
Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.
15 But Jesus told them, “You appear pious to people, but God knows what you're thinking. What people value highly is detested by God.
І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми. Бог же знав серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.
16 What was written in the law and the prophets lasted until John. From then on the good news of the kingdom of God is being spread, and everyone is forcing their way in.
Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобував його.
17 However, it's easier for heaven and earth to pass away than for the smallest point of the Law to disappear.
Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.
18 Any man who divorces his wife and marries someone else commits adultery, and a man who marries a divorced woman commits adultery.
Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.
19 Once there was a man who was rich. He wore purple clothes and fine linen, and enjoyed a luxurious life.
Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та висон, і жив дцо-дня пишно.
20 A beggar named Lazarus used to sit at his gate, covered in sores,
Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,
21 longing to eat the leftovers from the rich man's table. Even the dogs came and licked his sores.
і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого, тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.
22 Then the beggar died, and angels carried him away to be with Abraham. The rich man also died and was buried.
Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же і багатир і поховали його.
23 In Hades, where he was in torment, he looked up and saw Abraham in the far distance, with Lazarus beside him. (Hadēs g86)
І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лоні його. (Hadēs g86)
24 ‘Father Abraham,’ he called out, ‘Have mercy on me and send Lazarus to dip the tip of his finger in water and cool my tongue, because I'm burning in agony.’
І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.
25 But Abraham replied, ‘My son, remember that you enjoyed the good things of life, while Lazarus had a very poor life. Now he is here being comforted, while you suffer in torment.
Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшавть ся, а ти мучиш ся.
26 Apart from that, there's a great gulf that stretches between us and you. Nobody who wants to cross from here to you can do so, and nobody can cross from there over to us.’
Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотіли перейти звідсіля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.
27 The rich man said, ‘Then Father, I beg you, please send him to my father's house.
Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:
28 For I have five brothers and he can warn them so that they don't end up here in this place of torment.’
маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.
29 But Abraham replied, ‘They have Moses and the prophets. They should listen to them.’
Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
30 ‘No, father Abraham,’ said the man. ‘But they would repent if someone went to them from the dead!’
Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.
31 Abraham said to him, ‘If they won't listen to Moses and the prophets, they won't be convinced even if someone returns from the dead.’”
Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.
