John 1
1 In the beginning the Word already was. The Word was with God, and the Word was God.
Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
2 In the beginning he was with God.
Воно було в починї у Бога.
3 Everything came into being through him; nothing came into being without him.
Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
4 In him was life, the life that was the light of everyone.
У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.
5 The light shines in the darkness, and the darkness has not extinguished it.
І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
6 God sent a man named John.
Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
7 He came as a witness to explain about the light so that everyone might believe through him.
Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
8 He himself was not the light, but he came to witness to the light.
Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
9 The true light was coming into the world to give light to everyone.
Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
10 He was in the world, and though the world was made through him, the world didn't know who he was.
На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
11 He came to his own people, but they didn't accept him.
У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
12 But to all those who accepted him and trusted in him, he gave the right to become God's children.
Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
13 These are the children born not in the usual way, not as the result of human desire or a father's decision, but born of God.
що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
14 The Word became human and lived among us, and we saw his glory, the glory of the Father's one and only Son, full of grace and truth.
І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
15 John gave his testimony about him, shouting out to the people, “This is the one I was telling you about when I said, ‘The one who is coming after me is more important than me, for before I ever existed he already was.’”
Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
16 We have all been recipients of his generous nature, one gracious gift after another.
І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
17 The law was given through Moses; grace and truth came through Jesus Christ.
Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
18 While no one has ever seen God, God the one and only, who is close to the Father, has shown us what God is like.
Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
19 This is what John publicly stated when the Jewish leaders sent priests and Levites from Jerusalem to ask him, “Who are you?”
І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
20 John declared plainly and clearly without hesitation, “I am not the Messiah.”
І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.
21 “So then, who are you?” they asked. “Elijah?” “No, I'm not,” he answered. “Are you the Prophet?” “No,” he replied.
І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
22 “Well, who are you, then?” they asked. “We have to give an answer to those who sent us. What do you say about yourself?”
Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
23 “I am a voice calling in the desert, ‘Make the Lord's way straight!’” he said, using the words of the prophet Isaiah.
Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
24 The priests and Levites sent by the Pharisees
А послані були з Фарисеїв.
25 asked him, “Why then are you baptizing, if you're not the Messiah, or Elijah, or the Prophet?”
І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.
26 John replied, “I baptize with water, but standing among you is someone you don't know.
Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
27 He is coming after me, but I am not even worthy to untie his sandals.”
се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.
28 This all happened in Bethany beyond the Jordan, where John was baptizing.
Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
29 The next day John saw Jesus approaching him, and said, “Look, the Lamb of God, who takes away the sin of the world!
Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.
30 This is the one I was talking about when I said, ‘A man who is coming after me is more important than me, for before I ever existed he already was.’
Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
31 I didn't know myself who he was, but I came baptizing with water so that he could be revealed to Israel.”
І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
32 John gave his evidence about him, saying, “I saw the Spirit descend from heaven like a dove and rest upon him.
І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
33 I wouldn't have known him except he who sent me to baptize with water had told me, ‘The one you see the Spirit descend to and rest upon, he is the one who baptizes with the Holy Spirit.’
І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
34 I saw it happen and I declare that this is the Son of God.”
І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.
35 The next day John was standing there with two of his disciples.
Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
36 He saw Jesus passing by, and said, “Look! This is the Lamb of God!”
і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
37 When the two disciples heard what he said they went and followed Jesus.
І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
38 Jesus turned round and saw them following him. “What are you looking for?” he asked them. “Rabbi (which means ‘Teacher’), where are you staying?” they asked in reply.
І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
39 “Come and see,” he told them. So they went with him and saw where he was staying. It was about four p.m., and they spent the rest of the day with him.
Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
40 Andrew, the brother of Simon Peter, was one of these two disciples who had heard what John said and followed Jesus.
Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
41 He went at once to find his brother Simon and told him, “We've found the Messiah!” (which means “Christ”).
Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
42 He took him to Jesus. Looking directly at Simon, Jesus said, “You are Simon, son of John. But now you will be called Cephas,” (which means “Peter”).
І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
43 The next day Jesus decided to go to Galilee. Jesus found Philip there, and told him, “Follow me.”
Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
44 Philip was from Bethsaida, the same town that Andrew and Peter came from.
Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
45 Philip found Nathanael and told him, “We've found the one that Moses wrote about in the law and that the prophets did too—Jesus of Nazareth, the son of Joseph.”
Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
46 “From Nazareth? Can anything good come from there?” Nathanael wondered. “Just come and see,” Philip replied.
І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
47 As Jesus saw Nathanael approaching, he said about him, “Look, here's a true Israelite! There's nothing false about him.”
Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
48 “How do you know who I am?” Nathanael asked. “I saw you there under the fig tree, before Philip called you,” Jesus replied.
Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
49 “Rabbi, you are the Son of God, the king of Israel!” Nathaniel exclaimed.
Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
50 “You believe this just because I told you I saw you under the fig tree?” Jesus replied. “You'll get to see much more than that!”
Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
51 Then Jesus said, “I tell you the truth, you will all see heaven open, and the angels of God going up and down on the Son of man.”
І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
