Psalms 74
1 The understanding of Asaph. O God, why have you rejected us to the end. Why has your fury become enraged over the sheep of your pasture?
Повчання Асафа. Боже, чому Ти покинув [нас] навіки? Чому гнів Твій палає на овець Твого пасовища?
2 Be mindful of your congregation, which you have possessed from the beginning. You redeemed the scepter of your inheritance, mount Zion, in which you have dwelt.
Згадай громаду Свою, яку придбав Ти віддавна, викупив як плем’я Свого спадку, гору Сіон, на якій Ти оселився.
3 Lift up your hands against their arrogance in the end. How great the malice of the enemy has been in the sanctuary!
Спрямуй кроки Твої до вікових руїн – усе зруйнував ворог у святилищі!
4 And those who hate you have been glorified, in the midst of your solemnity. They have set up their own signs as a proof,
Супротивники Твої ревли посеред місць зборів Твого [народу], поставили знамена свої як знаки [свого панування].
5 as if it had been issued from on high; yet they did not understand. As in a forest of chopped wood,
Поводилися ніби лісоруб, що замахнувся сокирою на гущавину лісу.
6 they have cut down the entrances themselves. With axe and hatchet, they have brought it down.
Та й тепер стесують разом різьблення [Храму] сокирами й топірцями.
7 They have set fire to your Sanctuary. They have polluted the tabernacle of your name on earth.
Вогню віддали святилище Твоє, збезчестили, із землею зрівняли помешкання імені Твого.
8 They have said in their heart, the whole group of them together: “Let us cause all the feast days of God to cease from the land.
Промовили в серцях своїх: «Знищимо їх дотла!» Вони спалили усі місця зборів Божих на землі.
9 We have not seen our proof; there is now no prophet. And he will no longer know us.”
Ми не бачимо ознак Божих, немає більше пророка, і немає з нами того, хто знав би, доки так буде.
10 How long, O God, will the enemy place blame? Is the adversary to provoke your name until the end?
Доки, Боже, глумитиметься супротивник? Невже вічно глузуватиме ворог з імені Твого?
11 Why do you turn your hand away, even your right hand, from the midst of your sinews, until the end?
Чому Ти стримуєш руку Свою, правицю Свою? Витягни її із пахви, вразь [їх]!
12 But God is our king before all ages. He has wrought salvation in the midst of the earth.
Боже, Царю мій споконвічний, що здійснюєш спасіння посеред землі!
13 In your virtue, you confirmed the sea. You crushed the heads of the serpents in the waters.
Ти розділив море міццю Своєю, розтрощив голови морським чудовиськам.
14 You have broken the heads of the serpent. You have given him as food for the people of the Ethiopians.
Ти розбив голову Левіятана, віддав [його] на поживу народові пустелі.
15 You have disrupted the fountains and the torrents. You have dried up the rivers of Ethan.
Ти висікав джерело і потік, Ти висушував ріки, завжди повноводні.
16 Yours is the day, and yours is the night. You have made the morning light and the sun.
Тобі належить і день, і ніч; Ти встановив світило [небесне] й сонце;
17 You have made all the limits of the earth. The summer and the spring were formed by you.
Ти визначив усі межі землі, Ти створив літо й зиму.
18 Be mindful of this: the enemy placed blame against the Lord, and a foolish people has incited against your name.
Згадай, як ганьбив ворог [Тебе], Господи, і народ безумний зневажав Твоє ім’я.
19 Do not hand over to beasts the souls that confess to you; and do not forget the souls of your poor until the end.
Не віддавай звірам душі голубки Своєї, про життя страдників Твоїх не забувай навіки.
20 Consider your covenant. For those who have been darkened upon the earth have been filled by the iniquity of the houses.
Поглянь на Завіт [Свій], бо наповнилися темні кутки землі осередками насильства.
21 Do not allow the humble to be turned away in confusion. The poor and the needy will praise your name.
Нехай пригнічений не повертається посоромленим, пригноблений і бідний нехай прославлять ім’я Твоє.
22 Rise up, O God, judge your own case. Call to mind the accusations against you, which are made by the foolish all day long.
Повстань, Боже, втруться в судову суперечку Свою; згадай, як ганьбить Тебе нерозумний цілий день.
23 Do not forget the voices of your adversaries. The arrogance of those who hate you rises up continually.
Не забувай крику супротивників Своїх, лементу, що його здіймають безупинно бунтівники проти Тебе.
