Psalms 73
1 A Psalm of Asaph. How good is God to Israel, to those who are upright in heart.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 But my feet were nearly moved; my steps had nearly slipped.
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 For I was zealous over the iniquitous, seeing the peacefulness of sinners.
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 For they have no respect for their death, nor do they have support in their wounds.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 They are not with the hardships of men, nor will they be scourged with men.
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 Therefore, arrogance has held on to them. They have been covered with their iniquity and impiety.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Their iniquity has proceeded, as if from fat. They have parted from the affection of the heart.
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 They have thought and spoken wickedness. They have spoken iniquity in high places.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 They have set their mouth against heaven, and their tongue has traversed the earth.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 Therefore, my people will be converted here, and fullness of days will be found in them.
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 And they said, “How would God know?” and, “Isn’t there knowledge in high places?”
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Behold, these are sinners, and, abounding in this age, they have obtained riches.
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 And I said: So then, it is without purpose that I have justified my heart and washed my hands among the innocent.
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 And I have been scourged all day long, and I have received my chastisement in the mornings.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 If I were to say that I would explain this: Behold, I would condemn this nation of your sons.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 I considered, so that I might know this. It is a hardship before me,
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 until I may enter into the Sanctuary of God, and understand it to its last part.
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 So, because of deceitfulness, truly, you have placed it before them. While they were being lifted up, you were casting them down.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 How have they been brought to desolation? They have suddenly failed. They have perished because of their iniquity.
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 As a dream is to those who awaken, O Lord, so will you reduce their image to nothing in your city.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 For my heart has been inflamed, and my temperament has been changed.
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 And so, I have been reduced to nothing, and I did not know it.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 I have become like a beast of burden to you, and I am always with you.
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 You have held my right hand. And in your will, you have conducted me, and with your glory, you have taken me up.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 For what is there for me in heaven? And what do I wish for on earth before you?
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 My body has failed, and my heart: O God of my heart, and God my portion, into eternity.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 For behold, those who put themselves far from you will perish. You have perished all those who fornicate away from you.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 But it is good for me to adhere to God, to put my hope in the Lord God, so that I may announce all your prophecies, at the gates of the daughter of Zion.
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
