Psalms 71
1 A Psalm of David. Of the sons of Jonadab and the former captives. In you, O Lord, I have hoped; do not let me be brought to ruin forever.
До Те́бе вдаюся я. Господи, — хай же не бу́ду повік засоро́млений! —
2 Free me by your justice, and rescue me. Incline your ear to me, and save me.
ви́зволь мене через правду Свою, і звільни́ мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси́ мене,
3 Be a God of protection and a place of strength for me, so that you may accomplish my salvation. For you are my firmament and my refuge.
стань для мене за скелю мешка́льну, куди міг би я за́вжди ховатись! Ти наказав рятува́ти мене, бо Ти скеля моя та тверди́ня моя!
4 Rescue me, O my God, from the hand of the sinner, and from the hand of the unjust and those who act against the law.
Бо́же мій, визволь мене від руки беззако́нного, від руки́ того, хто кривдить та гно́бить мене,
5 For you, O Lord, are my patience: my hope from my youth, O Lord.
Ти бо, Влади́ко, наді́я моя, Господи, Ти охоро́на моя від юна́цького віку мого!
6 In you, I have been confirmed from conception. From my mother’s womb, you are my protector. In you, I will sing forever.
На Тебе опе́рся я був від наро́дження, від утроби моєї матері — Ти охоро́на моя, в Тобі моя слава постійно!
7 I have become to many as if I were a portent, but you are a strong helper.
Я став багатьо́м, як диво́вище, — та Ти си́льна моя охоро́на!
8 Let my mouth be filled with praise, so that I may sing your glory, your greatness all day long.
Уста́ мої повні Твоєї хвали́, уве́сь день — Твоєї вели́чности!
9 Do not cast me off in the time of old age. Do not abandon me when my strength will fail.
Не кидай мене на час ста́рости, коли зме́ншиться сила моя, не лиши Ти мене,
10 For my enemies have spoken against me. And those who watched for my soul have taken counsel as one,
бо мої вороги проти мене змовля́ються, а ті, що чату́ють на душу мою — нараджа́ються ра́зом,
11 saying: “God has abandoned him. Pursue and overtake him. For there is no one to rescue him.”
гово́рячи: „Бог покинув його, — доганяйте й хапа́йте його, бо нема, хто б його врятува́в!“
12 O God, do not be far from me. O my God, provide for my assistance.
Не відда́люйся, Боже, від мене, Боже мій — поспіши́ся ж на поміч мені!
13 May they be confounded, and may they fail, who drag down my soul. Let them be covered with confusion and shame, who seek evils for me.
Нехай посоро́мляться, хай позника́ють усі, хто нена́видить душу мою, бодай зодягли́ся в нару́гу та в со́ром усі, хто пра́гне для мене лихо́го!
14 But I will always have hope. And I will add more to all your praise.
А я буду постійно наді́ятись, і славу Твою над усе я помно́жу!
15 My mouth will announce your justice, your salvation all day long. For I have not known letters.
Уста́ мої оповіда́тимуть правду Твою, про спасі́ння Твоє — увесь день, бо числа́ їх не знаю, —
16 I will enter into the powers of the Lord. I will be mindful of your justice alone, O Lord.
буду сла́вити вчи́нки великі всевла́дного Господа, згада́ю про правду Твою, єди́но Твою!
17 You have taught me from my youth, O God. And so I will declare your wonders continuously,
Боже, навчав Ти мене від юна́цтва мого, — і аж дотепе́р я звіщаю про чу́да Твої.
18 even in old age and with grey hairs. Do not abandon me, O God, while I announce your arm to every future generation: your power
А Ти, Боже, не кидай мене аж до ста́рости та сивини́, поки я не звіщу́ про раме́но Твоє поколі́нню, і кожному, хто́ тільки при́йде — про чи́ни великі Твої!
19 and your justice, O God, even to the highest great things that you have done. O God, who is like you?
Бо Твоя справедли́вість, о Боже, сягає аж до високо́сти, Боже, що речі великі вчини́в, — хто рівний Тобі?
20 How great is the tribulation that you have revealed to me: very great and evil. And so, turning back, you have brought me to life, and you have led me back again from the abyss of the earth.
Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти ожи́виш мене, і з безо́день землі мене зно́ву Ти ви́тягнеш,
21 You have multiplied your magnificence. And so, turning back to me, you have consoled me.
Ти збі́льшиш величність мою, і знову поті́шиш мене!
22 Therefore, I will confess your truth to you, with the instruments of the Psalter. O God, I will sing psalms to you with stringed instruments, O Holy One of Israel.
А я буду на а́рфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гу́слами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!
23 My lips will exult, when I sing to you, and also my soul, which you have redeemed.
Нехай співом раді́ють уста́ мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятува́в!
24 And even my tongue will meditate on your justice all day long, when those who seek evils for me have been confounded and set in awe.
Шепо́че про правду Твою мій язик ці́лий день, бо посоро́млені, бо пога́ньблені всі, хто шукає лихо́го для мене!
