Proverbs 14
1 A wise woman builds up her household. But a foolish one will pull down with her own hands what has been built up.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 One who walks on a virtuous journey, and who fears God, is despised by him who advances along a disreputable way.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 In the mouth of the foolish, there is a rod of arrogance. But the lips of the wise guard them.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Where there are no oxen, the feeding trough is empty. But where there are many crops, there the strength of the ox is manifest.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 A faithful witness will not lie. But a deceitful witness offers a lie.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 A mocker seeks wisdom and does not find it. The doctrine of the prudent is accessible.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Go against a foolish man, and he does not acknowledge lips of prudence.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 The wisdom of a discerning man is to understand his way. And the imprudence of the foolish is to be wandering astray.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 The foolish will speak mockingly of sin. But grace lingers among the just.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 The heart that knows the bitterness of its own soul, in its gladness the outsider shall not meddle.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 The house of the impious will be wiped away. Yet truly, the tabernacles of the just shall spring forth.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 There is a way which seems just to a man, but its conclusion leads to death.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Laughter shall be mingled with sorrow, and mourning occupies the limits of joy.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 The foolish will be filled up by his own ways. And the good man shall be above him.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 The innocent trust every word. The astute one considers his own steps. Nothing good will be for the deceitful son. But the wise servant shall act prosperously and his way will be set in order.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 The wise fear, and so turn away from evil. The foolish leap ahead with confidence.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 The impatient will work foolishness. And a resourceful man is hated.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 The childish will possess foolishness, and the discerning will anticipate knowledge.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 The evil will fall down before the good. And the impious will fall down before the gates of the just.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 The pauper will be hated, even by his own neighbor. Yet truly, the friends of the wealthy are many.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Whoever despises his neighbor, sins. But whoever pities the poor shall be blessed. Whoever trusts in the Lord loves mercy.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 They wander astray who work evil. But mercy and truth prepare good things.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 In every work, there shall be abundance. But where there are many words, there is often need.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 The crown of the wise is their wealth. The senselessness of the foolish is imprudence.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 A faithful witness frees souls. And the chameleon utters lies.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 In the fear of the Lord is the faithfulness of strength, and there shall be hope for his sons.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 The fear of the Lord is a fountain of life, so as to turn aside from the ruin of death.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 In a multitude of people, there is dignity for the king. And in a paucity of people, there is disgrace for the prince.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Whoever is patient is governed by much prudence. But whoever is impatient exalts his foolishness.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 The well-being of the heart is life for the flesh. But envy is decay for the bones.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Whoever slanders the indigent argues against his Maker. But he who has compassion on the poor honors his Maker.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 The impious will be expelled in his malice. But the just finds hope even in his own death.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 In the heart of the prudent, wisdom finds rest. And so shall he instruct all the uneducated.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Justice elevates a nation. But sin makes the peoples miserable.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 An intelligent minister is acceptable to the king. Whoever is useless shall bear his wrath.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
