Job 39
1 Do you know at what time the wild goats have given birth among the rocks, or do you observe the deer when they go into labor?
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
2 Have you numbered the months since their conception, and do you know at what time they gave birth?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
3 They bend themselves for their offspring, and they give birth, and they emit roars.
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 Their young are weaned and go out to feed; they depart and do not return to them.
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 Who has set the wild ass free, and who has released his bonds?
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
6 I have given a house in solitude to him, and his tabernacle is in the salted land.
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 He despises the crowded city; he does not pay attention to the bellow of the tax collector.
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
8 He looks around the mountains of his pasture, and he searches everywhere for green plants.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 Will the rhinoceros be willing to serve you, and will he remain in your stall?
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 Can you detain the rhinoceros with your harness to plough for you, and will he loosen the soil of the furrows behind you?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
11 Will you put your faith in his great strength, and delegate your labors to him?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
12 Will you trust him to return to you the seed, and to gather it on your drying floor?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 The wing of the ostrich is like the wings of the heron, and of the hawk.
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
14 When she leaves eggs behind in the earth, will you perhaps warm them in the dust?
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
15 She forgets that feet may trample them, or that the beasts of the field may shatter them.
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 She is hardened against her young, as if they were not hers; she has labored in vain, with no fear compelling her.
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
17 For God has deprived her of wisdom; neither has he given her understanding.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 Yet, when the time is right, she raises her wings on high; she ridicules the horse and his rider.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 Will you supply strength to the horse, or envelope his throat with neighing?
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
20 Will you alarm him as the locusts do? His panic is revealed by the display of his nostrils.
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
21 He digs at the earth with his hoof; he jumps around boldly; he advances to meet armed men.
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 He despises fear; he does not turn away from the sword.
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
23 Above him, the quiver rattles, the spear and the shield shake.
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 Seething and raging, he drinks up the earth; neither does he pause when the blast of the trumpet sounds.
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 When he hears the bugle, he says, “Ha!” He smells the battle from a distance, the exhortation of the officers, and the battle cry of the soldiers.
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 Does the hawk grow feathers by means of your wisdom, spreading her wings towards the south?
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
27 Will the eagle lift herself up at your command and make her nest in steep places?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
28 She dwells among the rocks, and she lingers among broken boulders and inaccessible cliffs.
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
29 From there, she looks for food, and her eyes catch sight of it from far away.
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
30 Her young will drink blood, and wherever the carcass will be, she is there immediately.
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
