Job 34
1 After proclaiming these things, Eliu now had this to say:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 May the wise hear my words, and may the educated listen to me.
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 For the ear examines words, and the mouth discerns foods by the taste.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Let us choose judgment for ourselves, and let us consider among ourselves what is best.
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 For Job has said: “I am just, yet God has subverted my judgment.
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 For, within my judgment, there is a lie: my vehement barbs are without any sin.”
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 What man is there that is like Job, who drinks up derision as if it were water,
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 who accompanies those who work iniquity, and who walks with impious men?
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 For he has said, “Man will not please God, even if he should travel with him.”
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 Therefore, prudent men, hear me: impiety is far from God, and iniquity is far from the Almighty.
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 For he will restore to man his works, and according to the ways of each, he will repay them.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 For truly, God will not condemn in vain, nor will the Almighty repudiate judgment.
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 What other is established over the earth? Or whom has he placed over the world, which he made?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 But, if he directs his heart towards him, he will draw his spirit and breath to himself.
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 All flesh will fail together, and man will return to ashes.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Therefore, if you have understanding, hear what is said, and heed the sound of my eloquence.
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Is he that does not love judgment able to be corrected? And how can you so greatly condemn him who is just?
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 He says to the king, “You are an apostate.” He calls commanders impious.
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 He does not accept the reputation of leaders; nor does he recognize the tyrant as he contends against the poor. For all are the work of his hands.
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 They will die suddenly, and the people will be troubled in the middle of the night, but they will pass through it, and the violent will be taken away without a hand.
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 For his eyes are upon the ways of men, and he examines all of their steps.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 There is no darkness and no shadow of death, where those who work iniquity may be hidden.
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 For it is no longer within the power of man to enter into judgment with God.
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 He will break into many innumerable pieces, and he will cause others to stand up in their place.
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 For he knows their works, and, as a result, he will bring the night, and they will be crushed.
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 Just as the impious do, he has struck them in a place where they can be seen.
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 They, as if with great diligence, have withdrawn from him, and they refused to understand all his ways,
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 so that they caused the outcry of the needy to reach him, and he heard the voice of the poor.
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 For, when he grants peace, who is there that can condemn? When he hides his face, who is there that can contemplate him, either among the nations, or among all men?
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 He causes a hypocritical man to reign because of the sins of the people.
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 Therefore, since I have been speaking about God, I will not prevent you from doing the same.
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 If I have erred, you may teach me; if I have spoken unfairly, I will add no more.
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 Does God require this of you because it is displeasing to you? For you were the first to speak, and not I. But if you know something better, speak.
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Let men of understanding speak to me, and let a wise man listen to me.
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 But Job has been speaking foolishly, and his words contain unsound teaching.
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 My father, let Job be tested even to the end; may you not retreat from a man of iniquity.
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 For he adds blasphemy on top of his sins; nevertheless, let him be constrained to be among us, and then let him provoke God to judgment with his speeches.
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
