Mark 15
1 And straightaway in the morning the chief priests with the elders and scholars and the whole council, having made a plan, after binding Jesus, they took him away, and delivered him up to Pilate.
А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
2 And Pilate questioned him, Are thou the king of the Jews? And having answered, he said to him, Thou say.
А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
3 And the chief priests accused him of many things.
А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
4 And Pilate again questioned him, saying, Thou answer nothing? Behold how many things they testify against thee.
Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
5 But Jesus answered nothing any more, so as for Pilate to wonder.
А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
6 Now during a feast he released to them one prisoner, whomever they requested.
На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
7 And a man who was called Barabbas was with the rebels who were bound, men who had committed murder during the insurrection.
Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
8 And having cried aloud, the multitude began to ask as he was always doing for them.
Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
9 And Pilate answered them, saying, Do ye wish that I would release to you the king of the Jews?
Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
10 For he knew that the chief priests had delivered him up because of envy.
Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
11 But the chief priests incited the crowd, so that he would release Barabbas to them instead.
А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
12 And again having answered, Pilate said to them, What then do ye wish I would do to the man whom ye call the king of the Jews?
Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
13 And they cried out again, Crucify him.
Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
14 And Pilate said to them, For what evil has he done? But they cried out even more, Crucify him.
Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
15 And Pilate, wanting to do what was sufficient for the crowd, released Barabbas to them. And he delivered Jesus, after scourging, so that he might be crucified.
Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
16 And the soldiers led him away inside the courtyard, which is the Praetorium, and they call together the whole band.
Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
17 And they put purple clothing on him, and clothe him with a woven crown of thorns,
І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
18 and began to salute him, Hail, king of the Jews!
І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
19 And they struck his head with a reed, and spat upon him, and bowing their knees worshiped him.
І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
20 And when they had mocked him, they took the purple garment off of him, and dressed him with his own garments. And they lead him out so that they might crucify him.
І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
21 And they draft a certain Simon, a Cyrenian passing by coming from the countryside, the father of Alexander and Rufus, so that he would take his cross.
І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
22 And they bring him to the place Golgotha, which is, being interpreted, the place of a skull.
І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
23 And they gave him wine mingled with myrrh to drink, but he did not take it.
І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
24 And having crucified him, they divided his garments, casting a lot for them, who would take what.
І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
25 And it was the third hour, and they crucified him.
Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
26 And the inscription of his accusation was inscribed, THE KING OF THE JEWS.
І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
27 And they crucify two robbers with him, one at his right hand, and one at his left.
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
28 And the scripture was fulfilled, which says, And he was reckoned with lawless men.
І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
29 And those who passed by railed at him, wagging their heads, and saying, Ha! Thou who destroy the temple, and build it in three days,
А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
30 save thyself, and come down from the cross.
зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
31 Likewise also the chief priests mocking among each other with the scholars said, He saved others, he cannot save himself.
Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
32 Let the Christ, the king of Israel, come down now from the cross, that we may see and believe in him. And those who were crucified with him reviled him.
Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
33 And having become the sixth hour, darkness occurred over the whole land until the ninth hour.
А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
34 And at the ninth hour Jesus cried out in a great voice, saying, Eloi, Eloi, lama sabachthani? which is, being interpreted, My God, my God, why have thou forsaken me?
О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
35 And some of those who stood by, when they heard it, said, Behold, he calls Elijah.
Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
36 And one having ran, and having filled a sponge of vinegar, and having placed it on a reed, gave him to drink, saying, Leave be. We might see if Elijah comes to take him down.
А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
37 And having given out a great voice, Jesus expired.
А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
38 And the curtain of the temple was torn in two from the top to the bottom.
І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
39 And when the centurion, who stood from opposite him, saw that he expired, having cried out this way, he said, Truly this man was the Son of God.
А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
40 And there were also women looking on from a distance, among whom were also Mary Magdalene, and Mary the mother of James the small man, and of Joses, and Salome;
Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
41 women who also followed him and served him when he was in Galilee, also many other women who came up with him to Jerusalem.
що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
42 And now having become evening, since it was the Preparation, that is, pre-sabbath,
А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
43 Joseph of Arimathaea came, an honorable councilman who also himself was awaiting the kingdom of God, emboldened, he went in near Pilate, and requested the body of Jesus.
прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
44 And Pilate wondered if he died already. And having summoned the centurion, he questioned him if he was already dead.
А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
45 And having ascertained from the centurion, he granted the body to Joseph.
І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
46 And having bought fine linen, and having taken him down, he wrapped him in the linen, and laid him in a sepulcher, being that which had been hewn out of rock. And he rolled a stone to the door of the sepulcher.
А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
47 And Mary Magdalene and Mary the mother of Joses saw where he was laid.
Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
