Luke 1
1 Inasmuch as many have taken in hand to arrange in order a narration about the deeds that have been brought to fullness among us,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 just as they delivered them to us, who became from the beginning eyewitnesses and servants of the word,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 it occurred to me also, having followed closely from the beginning all things accurately, to write to thee in order, eminent Theophilus,
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 so that thou might know the certainty of the declarations about which thou were instructed.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 It came to pass in the days of Herod, king of Judea, there was a certain priest, named Zacharias, from the division of Abijah, and his wife was from the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 And they were both righteous before God, going in all the commandments and righteous things of the Lord blameless.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 And there was no child to them because Elizabeth was barren, and they were both advanced in their days.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 But it came to pass during his service as a priest in the course of his division in the presence of God,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 that, according to the custom of the priesthood, he was chosen by lot to burn incense after entering into the temple of the Lord.
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 And the whole multitude of the people were praying outside at the hour of incense.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 And an agent of the Lord became visible to him, standing on the right side of the altar of incense.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 And Zacharias having seen, was shaken, and fear fell upon him.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 But the agent said to him, Fear not, Zacharias, because thy plea was heard, and thy wife Elizabeth will bear a son for thee. And thou shall call his name John.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 And there will be joy and exultation for thee, and many will rejoice at his birth.
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 For he will be great in the sight of the Lord, and he should, no, not drink wine and strong drink. And he will be filled of the Holy Spirit, even from his mother's belly.
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 And he will turn back many of the sons of Israel to the Lord their God.
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 And he will go ahead, in front of him, in the spirit and power of Elijah, to turn back the hearts of fathers toward children, and the disobedient in a mentality of the righteous, to make ready for the Lord a people prepared.
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 And Zacharias said to the agent, How will I know this? For I am aged, and my wife is advanced in her days.
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 And having answered, the agent said to him, I am Gabriel who stand in the presence of God. And I was sent to speak to thee, and to announce these good news to thee.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 And behold, thou will be mute, and not able to speak until that day these things will come to pass, because thou did not believe my words, which will be fulfilled in their time.
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 And the people were waiting for Zacharias, and they wondered during his delay in the temple.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 And when he came out, he could not speak to them, and they recognized that he had seen a vision in the temple. And he was beckoning to them, and remained speechless.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 And it came to pass, when the days of his service were fulfilled, he departed to his house.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 And after these days his wife Elizabeth conceived, and she concealed herself five months, saying,
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 Thus the Lord has done to me during the days in which he looked, to take away my shame among men.
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 Now in the sixth month the agent Gabriel was sent by God to a city of Galilee, named Nazareth,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 to a virgin betrothed to a man whose name was Joseph, of the house of David. And the virgin's name was Mary.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 And the agent having come in near her, he said, Hail, thou who are highly favored. The Lord is with thee, thou who are blessed among women.
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 But having seen, she was perplexed at his saying, and was pondering what kind of greeting this might be.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 And the agent said to her, Fear not, Mary, for thou have found favor with God.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 And behold, thou will conceive in thy womb, and bring forth a son. And thou shall call his name JESUS.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 This man will be great, and will be called the Son of the Most High. And the Lord God will give to him the throne of his father David.
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
33 And he will reign over the house of Jacob into the ages. And of his kingdom there will be no end. (aiōn g165)
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 And Mary said to the agent, How will this be, since I know not a man?
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 And having answered, the agent said to her, The Holy Spirit will come upon thee, and the power of the Most High will overshadow thee. Therefore also the holy thing that is begotten will be called the Son of God.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 And behold, Elizabeth thy kinswoman, she also has conceived a son in her old age, and this is the sixth month with her who was called barren.
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 For no word from God will be impossible.
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 And Mary said, Behold the maid-servant of the Lord. May it happen to me according to thy word. And the agent departed from her.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 And having risen in these days, Mary went with haste into the hill country, into a city of Judah,
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 and entered into the house of Zacharias and greeted Elizabeth.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 And it came to pass, when Elizabeth heard the greeting of Mary, the babe leaped in her belly. And Elizabeth was filled of the Holy Spirit,
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 and she exclaimed in a great voice, and said, Blessed are thou among women, and blessed is the fruit of thy belly.
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 And why is this to me, that the mother of my Lord would come to me?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 For lo, when the voice of thy greeting happened in my ears, the babe leaped with joy in my belly.
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 And blessed is she who believed, because there will be a fulfillment of the things that were spoken to her from the Lord.
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 And Mary said, My soul magnifies the Lord,
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 and my spirit rejoices in God my Savior,
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 because he has looked upon the lowliness of his bondmaid. For behold, from henceforth all generations will regard me blessed,
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 because the Mighty has done great things to me. And his name is holy.
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 And his mercy is for generations of generations to those who fear him.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 He did a mighty work by his arm. He scattered the proud in the mentality of their heart.
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 He brought down potentates from thrones, and raised up lowly men.
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 He filled those who are hungry with good things, and those who are rich he sent away empty.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 He helped his boy Israel to be reminded of mercy,
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 And Mary dwelt with her about three months, and returned to her house.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 Now the time for Elizabeth was fulfilled for her to give birth, and she brought forth a son.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 And her neighbors and her kinfolk heard that the Lord magnified his mercy toward her, and they rejoiced with her.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 And it came to pass on the eighth day, that they came to circumcise the child, and they were calling it by the name of his father Zacharias.
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 And his mother having answered, said, No, but he will be called John.
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 And they said to her, There is no man among thy relatives who is called by this name.
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 And they made signs to his father, whatever he wanted to call him.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 And having asked for a writing tablet, he wrote, saying, His name is John. And they all marveled.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 And immediately his mouth was opened, and his tongue, and he spoke, praising God.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 And fear developed in all who dwell around them. And all these sayings were talked about in the entire hill country of Judea.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 And all who heard stored up in their heart, saying, What then will this child be? For the hand of the Lord was with him.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 And his father Zacharias was filled of the Holy Spirit, and prophesied, saying,
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 Blessed is the Lord, the God of Israel, because he came to help, and made ransom for his people.
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 And he raised up a horn of salvation for us in the house of his boy David,
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 salvation from our enemies, and from the hand of all who hate us,
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 to do mercy with our fathers, and his holy covenant to be remembered,
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 the oath that he swore to Abraham our father, to give to us,
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 without fear from the hand of our enemies, having been saved to serve him
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 in piety and righteousness before him all the days of our life.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 And thou, child, will be called a prophet of the Most High. For thou will go ahead, before the face of the Lord, to prepare his ways,
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 to give knowledge of salvation to his people in the remission of their sins,
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 because of the bowels of mercy of our God, by which the dayspring from on high came to help us,
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 to give light to those who dwell in darkness and the shadow of death, to guide our feet into a way of peace.
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 And the child grew, and became strong in spirit. And he was in the desolate regions until the day of his manifestation to Israel.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
