Ordsprogene 20

1 En Spotter er Vinen, stærk Drik slår sig løs, og ingen, som raver deraf, er viis.

Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.

2 Som Løvebrøl er Rædslen, en Konge vækker, at vække hans Vrede er at vove sit Liv.

Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.

3 Mands Ære er det at undgå Trætte, men alle Tåber vil Strid.

Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.

4 Om Efteråret pløjer den lade ikke, han søger i Høst, men finder intet.

Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.

5 Råd i Mands Hjerte er dybe Vande, men Mand med Indsigt drager det op.

Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.

6 Mangen kaldes en velvillig Mand, men hvem kan finde en trofast Mand?

Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?

7 Retfærdig er den, som lydefrit vandrer, hans Sønner får Lykke efter ham.

У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!

8 Kongen, der sidder i Dommersædet, sigter alt ondt med sit Blik.

Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

9 Hvo kan sige: "Jeg rensed mit Hjerte, og jeg er ren for Synd!"

Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“

10 To Slags Vægt og to Slags Mål, begge Dele er HERREN en Gru.

Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.

11 Selv Drengen kendes på det, han gør, om han er ren og ret hans Færd.

Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.

12 Øret, der hører, og Øjet, der ser, HERREN skabte dem begge.

Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.

13 Elsk ikke Søvn, at du ej bliver fattig, luk Øjnene op og bliv mæt.

Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!

14 Køberen siger: "Usselt, usselt!" men skryder af Handelen, når han går bort.

„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.

15 Har man end Guld og Perler i Mængde, kosteligst Smykke er Kundskabslæber.

Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.

16 Tag hans Klæder, han borged for en anden, pant ham for fremmedes Skyld!

Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.

17 Sødt smager Løgnens Brød, bagefter fyldes Munden med Grus.

Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.

18 Planer, der lægges ved Rådslagning, lykkes; før Krig efter modent Overlæg!

Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.

19 Bagtaleren røber, hvad ham er betroet, hav ej med en åbenmundet at gøre!

Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.

20 Den, der bander Fader og Moder, i Bælgmørke går hans Lampe ud.

Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!

21 Først haster man efter en Arv, men til sidst velsignes den ikke.

Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!

22 Sig ikke: "Ondt vil jeg gengælde!" Bi på HERREN, så hjælper han dig.

Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

23 To Slags Lodder er HERREN en Gru, det er ikke godt, at Vægten er falsk.

Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.

24 Fra HERREN er Mands Fjed, hvor kan et Menneske fatte sin Skæbne!

Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?

25 Det er farligt at sige tankeløst: "Helligt!" og først efter Løftet tænke sig om.

Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.

26 Viis Konge sigter de gudløse, lader Tærskehjul gå over dem.

Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.

27 Menneskets Ånd er en HERRENs Lampe, den ransager alle hans indres Kamre.

Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.

28 Godhed og Troskab vogter Kongen, han støtter sin Trone ved Retfærd.

Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

29 Unges Stolthed er deres Styrke, gamles Smykke er grånet Hår.

Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.

30 Blodige Strimer renser den onde og Hug hans Indres Kamre.

Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.