< গীতসংহিতা 120 >

1 আরোহনের গীত। আমার চরম দূর্দশায় আমি সদাপ্রভুুকে ডাকলাম এবং তিনি আমাকে উত্তর দিলেন।
Пісня сходження. У скорботі своїй я кликав до Господа, і Він відповів мені.
2 আমার প্রাণকে সদাপ্রভুু, মিথ্যাবাদীদের মুখ থেকে এবং প্রতারকদের জিভ থেকে উদ্ধার কর।
Господи, визволи душу мою від уст неправдивих і язика віроломного.
3 প্রতারণা পূর্ণ জিভ তিনি তোমাকে কি দেবেন এবং এর থেক বেশী আর কি দেবেন?
Що тобі може дати і що ще додати віроломний язик?
4 তিনি তোমাকে শিকার করবেন সৈনিকের ধারালো বান দিয়ে, তীরের মাথা গরম কয়লার ওপর গরম করে।
[Лише] гострі стріли воїна з розжареним вугіллям дроку!
5 দূর্ভাগ্য আমার কারণ আমি অস্থায়ীভাবে মেশকে থাকছি; আমি আগে কেদরের তাঁবুতে বাস করতাম।
Горе мені, бо живу в Мешеху й мешкаю серед шатрів Кедару!
6 অনেক দিন ধরে আমি এমন লোকেদের সঙ্গে থাকতাম, যারা শান্তি ঘৃণা করে।
Достатньо вже мешкала душа моя з тими, хто ненавидить мир.
7 আমি শান্তির জন্য যখন কথা বলি, কিন্তু তারা যুদ্ধ চায়।
Я – за мир, але тільки заговорю – вони [стають] на війну.

< গীতসংহিতা 120 >