গীতসংহিতা 109
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 ১৬ যেহেতু এইলোক কাউকে দয়া দেখানোর বিষয় মাথা ঘামাননি, কিন্তু তার বদলে নিপীড়িতদের তাড়না করত এবং অত্যন্ত গরিব লোককে এবং নিরুত্সাহ লোককে হত্যা করত।
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 ১৭ সে অভিশাপ দিতে ভালবাসত, সেটাই তারই ওপর আসল। সে আশীর্বাদ করতে ঘৃণা করত; তার ওপর যেন আশীর্বাদ না আসুক।
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 ১৮ সে অভিশাপকে কাপড়ের মতো পরত এবং তার অভিশাপ তার অন্তর থেকে জলের মতো, তার হাড়ের মধ্যে থেকে তেলের মত আসল।
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 ২১ সদাপ্রভুু আমার প্রভু, নিজ নামের অনুরোধে আমার সঙ্গে ব্যবহার কর; কারণ তোমার বিশ্বস্ত বিধি মঙ্গলময়, আমাকে বাঁচাও।
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 ২৮ যদিও তারা আমাকে শাপ দেয়, দয়া করে তুমি আশীর্বাদ কর; যখন তারা আক্রমণ করে যেন তারা লজ্জিত হয়। কিন্তু তোমার এ দাস আনন্দ করবে।
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
