< হিতোপদেশ 18 >

1 যে বিচ্ছিন্ন হয়, সে নিজের আকাঙ্খার চেষ্টা করে এবং সে সমস্ত সব সঠিক বিচারের বিরুদ্ধে লড়াই করে।
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 নির্বোধ বিবেচনায় সন্তুষ্ট হয় না, কিন্তু কেবল তার মনে যা প্রকাশ হয় তাতে সন্তুষ্ট হয়।
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 যখন দুষ্ট আসে তার সাথে অবজ্ঞাও আসে এবং অপমানের সঙ্গে নিন্দা আসে।
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 মানুষের মুখের কথা গভীর জলের মতো, প্রজ্ঞার ঝরনা হল প্রবাহিত জলের স্রোত।
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 দুষ্টের পক্ষপাত করা ভাল নয়, বিচারে ধার্ম্মিককে অস্বীকার করা উচিত নয়।
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 নির্বোধের ঠোঁট বিবাদ সঙ্গে করে আনে এবং তার মুখ প্রহারকে আহ্বান করে।
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 নির্বোধের মুখ তার সর্বনাশজনক, তার ঠোঁটের দ্বারা নিজেকে ফাঁদে ফেলে।
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 পরচর্চাকারীর কথা সুস্বাদু এক টুকরো খাবারের মতো, তা দেহের ভিতরে নেমে যায়।
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 যে ব্যক্তি নিজের কাজে অলস, সে বিনাশকের ভাই।
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 ১০ সদাপ্রভুর নাম শক্তিশালী দূর্গ; ধার্মিক তারই মধ্যে পালায় এবং রক্ষা পায়।
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 ১১ ধনীর ধন সম্পত্তি তার শক্তিশালী শহর এবং তার কল্পনা তা উঁচু প্রাচীর।
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 ১২ অধঃপতনের আগে মানুষের হৃদয় গর্বিত হয়, কিন্তু সম্মানের আগে নম্রতা আসে।
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 ১৩ শোনার আগে যে উত্তর করে, তা তার বোকামিতা ও অপমান।
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 ১৪ মানুষের আত্মা তার অসুস্থতা সহ্য করতে পারে, কিন্তু ভগ্ন আত্মা কে বহন করতে পারে?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 ১৫ বুদ্ধিমানের হৃদয় জ্ঞান অর্জন করে এবং জ্ঞানবানদের কান জ্ঞানের খোঁজ করে।
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 ১৬ মানুষের উপহার তার জন্য পথ খোলে এবং গুরুত্বপূর্ণ লোকদের সামনে তাকে আনে।
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 ১৭ যে প্রথমে নিজের ঘটনা সমর্থন করে, তাকে ধার্মিক মনে হয়; শেষ পর্যন্ত তার প্রতিবাসী আসে এবং তার পরীক্ষা করে।
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 ১৮ গুলিবাঁটের মাধ্যমে বিরোধের নিষ্পত্তি হয় এবং শক্তিশালী বিরোধীদের আলাদা করে।
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 ১৯ বিরক্ত ভাই শক্তিশালী শহরের থেকে অজেয় এবং ঝগড়া দুর্গের বাধার মত।
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 ২০ মানুষের হৃদয় তার মুখের ফলে পেট ভরে যায়, সে নিজের ঠোঁটের ফসলে সন্তুষ্ট হয়।
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 ২১ মরণ ও জীবন জিভের ক্ষমতায় এবং যারা তা ভালবাসে, তারা তার ফল খাবে।
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 ২২ যে স্ত্রী পায়, সে ভালো জিনিস পায় এবং সদাপ্রভুর কাছ থেকে অনুগ্রহ পায়।
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 ২৩ গরিব লোক করুণার আবেদন করে, কিন্তু ধনী লোক কঠোরভাবে উত্তর দেয়।
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 ২৪ যার অনেক বন্ধু আছে বলে দাবি করে, সে সর্বনাশ ডেকে আনে; কিন্তু ভাইয়ের থেকেও ঘনিষ্ঠ এক বন্ধু আছেন।
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.

< হিতোপদেশ 18 >