Псалми 95

1 Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

Venid, alegrémonos al SEÑOR; cantemos con júbilo a la roca de nuestra salud.

2 хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

Lleguemos ante su presencia con alabanza; cantemos a El con júbilo.

3 бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

Porque el SEÑOR es Dios grande; y Rey grande sobre todos los dioses.

4 що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

Porque en su mano están las profundidades de la tierra, y las alturas de los montes son suyas.

5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

Suyo también el mar, pues él lo hizo; y sus manos formaron la tierra seca.

6 Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

Venid, postrémonos y adoremos; arrodillémonos delante del SEÑOR nuestro hacedor.

7 Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

Porque él es nuestro Dios; y nosotros el pueblo de su prado, y ovejas de su mano. Si hoy oyereis su voz,

8 „не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

no endurezcáis vuestro corazón como en Meriba, como el día de Masá en el desierto;

9 коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

donde me tentaron vuestros padres, me probaron, y vieron mi obra.

10 Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

Cuarenta años combatí con la nación, y dije: Pueblo es que yerra de corazón, que no han conocido mis caminos.

11 тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“

Por tanto yo juré en mi furor: No entrarán en mi reposo.