Псалми 9
1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
Al Vencedor: sobre Mut-labén: Salmo de David. Te alabaré, oh SEÑOR, con todo mi corazón; contaré todas tus maravillas.
2 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
Me alegraré y me regocijaré en ti; cantaré a tu nombre, oh Altísimo;
3 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
por haber sido mis enemigos vueltos atrás; caerán y perecerán delante de ti.
4 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
Porque has hecho mi juicio y mi causa; te has sentado en silla juzgando justicia.
5 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
Reprendiste los gentiles, destruiste al malo, raíste el nombre de ellos para siempre y eternalmente.
6 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
Oh enemigo, acabados son para siempre los asolamientos; y las ciudades que derribaste, su memoria pereció con ellas.
7 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
Mas el SEÑOR permanecerá para siempre; ha dispuesto su trono para juicio.
8 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
Y él juzgará el mundo con justicia; juzgará los pueblos con rectitud.
9 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
Y será el SEÑOR refugio al humilde, refugio para el tiempo de angustia.
10 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
Y en ti confiarán los que conocen tu nombre; por cuanto tú, oh SEÑOR, no desamparaste a los que te buscaron.
11 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
Cantad al SEÑOR, el que habita en Sion. Noticiad en los pueblos sus obras.
12 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
Porque demandando la sangre se acordó de ellos; no se olvidó del clamor de los humildes.
13 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
Ten misericordia de mí, SEÑOR. Mira mi aflicción que padezco de los que me aborrecen, tú que me levantas de las puertas de la muerte;
14 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
para que cuente yo todas tus alabanzas en las puertas de la hija de Sion, y me goce en tu salud.
15 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
Se hundieron los gentiles en la fosa que hicieron; en la red que escondieron fue tomado su pie.
16 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
El SEÑOR fue conocido en el juicio que hizo; en la obra de sus manos fue enlazado el malo. (Meditación para siempre. (Selah)
Los malos volverán al sepulcro; todos los gentiles que se olvidan de Dios. (Sheol h7585)
18 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
Porque no para siempre será olvidado el humilde; ni la esperanza de los pobres perecerá para siempre.
19 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
Levántate, oh SEÑOR; no se fortalezca el hombre; sean juzgadas los gentiles delante de ti.
20 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)
Pon, oh SEÑOR, temor en ellos: conozcan los gentiles que son hombres. (Selah)
