Псалми 80

1 Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися

Al Vencedor: sobre Sosanim: testimonio de Asaf: Salmo. Oh Pastor de Israel, escucha; tú que pastoreas como a ovejas a José, que estás entre querubines, resplandece.

2 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!

Despierta tu valentía delante de Efraín, y de Benjamín, y de Manasés, y ven a salvarnos.

3 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!

Oh Dios, haznos tornar; y haz resplandecer tu rostro, y seremos salvos.

4 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?

SEÑOR, Dios de los ejércitos, ¿Hasta cuándo humearás tú contra la oración de tu pueblo?

5 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.

Les diste a comer pan de lágrimas, y les diste a beber lágrimas con medida.

6 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.

Nos pusiste por contienda a nuestros vecinos; y nuestros enemigos se burlan de nosotros entre sí.

7 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!

Oh Dios de los ejércitos, haznos tornar; y haz resplandecer tu rostro, y seremos salvos.

8 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,

Hiciste venir una vid desde Egipto; echaste los gentiles, y la plantaste.

9 Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,

Limpiaste sitio delante de ella, e hiciste arraigar sus raíces, y llenó la tierra.

10 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,

Los montes fueron cubiertos de su sombra; y sus ramas como cedros de Dios.

11 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!

Envió sus ramas hasta el mar, y hasta el río sus renuevos.

12 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?

¿Por qué aportillaste sus vallados, y la vendimian todos los que pasan por el camino?

13 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!

La estropeó el puerco montés, y la pació la bestia del campo.

14 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,

Oh Dios de los ejércitos, vuelve ahora; mira desde el cielo, y ve, y visita esta vid,

15 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!

y la viña que tu diestra plantó, y sobre el renuevo que corroboraste para ti.

16 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —

Quemada a fuego está, y talada; perezcan por la reprensión de tu rostro.

17 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!

Sea tu mano sobre el varón de tu diestra, sobre el hijo del hombre que corroboraste para ti.

18 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!

Así no nos volveremos de ti; nos darás vida, e invocaremos tu Nombre.

19 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!

Oh SEÑOR, Dios de los ejércitos, haznos tornar; haz resplandecer tu rostro, y seremos salvos.