Псалми 73

1 Псалом Аса́фів.

Cantique d'Asaph. Oui, Dieu est bon envers Israël, envers ceux qui ont un cœur pur.

2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,

Cependant mon pied fut bien près de broncher; un rien eût déroulé mes pas;

3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —

car j'enviais les superbes: j'avais le bonheur des impies sous les yeux.

4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

Car ils sont exempts de douleurs jusqu'à leur mort, et leur corps est bien entretenu;

5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.

ils sont en dehors des peines des mortels, et comme les humains ils ne sont point frappés.

6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,

Aussi, comme un collier l'orgueil les entoure, et comme un habit la violence les revêt.

7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,

L'embonpoint rend leurs yeux saillants, et les pensées de leur cœur se produisent.

8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:

Ils sont moqueurs, et parlent méchamment; de leur hauteur ils parlent d'opprimer;

9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!

de leur bouche ils affrontent le ciel même, et leur langue se démène sur la terre.

10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду

Aussi, c'est de ce côté que Son peuple se tourne; il veut aussi s'abreuver aux eaux abondantes,

11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,

et dit: « Comment Dieu prendrait-il connaissance, et le Tout-puissant aurait-Il la science? »

12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“

Les voilà ces impies! et toujours tranquilles ils grossissent leurs trésors.

13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,

C'est en pure perte que je gardai mon cœur net, et que je lavai mes mains dans l'innocence;

14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.

et je fus frappé tous les jours, et chaque matin je subis ma peine.

15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.

Si je disais: Je veux parler ainsi, voici, je trahirais la race de tes enfants.

16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,

Alors je réfléchis, pour me rendre compte de ces choses; c'était à mes yeux une tâche difficile,

17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:

jusqu'à ce que, pénétrant dans les sanctuaires de Dieu, je fis attention à la fin de ces hommes

18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!

Tu ne les as placés que sur un sol glissant; tu les fait tomber, et ils sont en ruine.

19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!

Comme ils sont anéantis tout à coup, emportés et détruits par une chute soudaine!

20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!

Tel un songe au réveil, ainsi, les réveillant, Seigneur, tu mets avec mépris leur fantôme à néant.

21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,

Quand mon cœur s'exaspérait, et que dans mes reins je sentais l'aiguillon,

22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!

alors j'étais stupide, et dans l'ignorance, j'étais disposé comme une brute envers toi.

23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,

Cependant je te demeurai toujours attaché; tu me pris par la main, par ma droite.

24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!

Par ta sagesse tu me conduiras, et enfin tu me recueilleras dans la gloire.

25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!

Qui ai-je dans les Cieux? Et auprès de toi je n'aime rien sur la terre.

26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,

Que mon cœur et ma chair soient consumés, le rocher de mon cœur et ma part, c'est Dieu, à jamais!

27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!

Car voici, ceux qui te désertent, périssent; tu détruis tous ceux qui loin de toi vont se prostituer.

28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!

Mais pour moi, être près de Dieu, c'est mon bien. Je mets ma confiance dans le Seigneur, l'Éternel, afin de pouvoir raconter toutes tes œuvres.